Батьки особливо шанували день страждань Господніх – п’ятницю, тому і назвали доньку, яка народилася цього дня, Параскевою, що у перекладі з грецької і означає – П’ятниця. Всім серцем полюбила Діва Параскева чистоту і високу моральність непорочного життя і дала обітницю безшлюбності. Рано осиротівши, юна християнка роздала своє майно убогим й почала опікуватися наверненням до християнської віри язичників в Іконії. За це святу діву заарештували і кинули до в’язниці, а потім піддали тортурам. Але Бог не залишив святу діву і чудесно зцілив її тіло.

Нове чудо сталося, коли ввели святу в ідольське капище – усі ідоли в капищі попадали і розсипалися. За це Параскеву почали обпалювати свічками, але полум’я повернулось до її мучителів і обпалило багатьох з них. Багато хто з тих, хто бачив чудеса Параскеви, увірували в Христа. Розлючений правитель наказав відтяти святій голову. Мучениця прославила Бога і радісно приклонила голову під меч. Християни з благоговінням поховали тіло святої мучениці в храмі родинного будинку.

В ризниці Свято-Вознесенського чоловічого монастиря зберігається ікона з часткою святих мощей великомучениці Параскеви-П’ятниці.