Чому солдати відмовилися йти на штурм?

За фактом смерті командира 186-го батальйону 123-ї бригади тероборони Ігоря Гриба розпочато службове розслідування. З офіційних джерел відомо лише те, що він загинув на Вугледарському напрямку. Але неофіційно шириться інформація про те, що комбат застрелився.

Про це йдеться у сюжеті ТСН.

У Кривому Озері попрощалися з загиблим командиром. На прощання з ним зібралася чи не вся громада. Попереду несли велетенський прапор України, в руках побратимів були почесні нагороди Ігоря Гриба – орден Богдана Хмельницького та орден “За мужність”. Уздовж дороги люди ставали на коліна – так шанують героя, що повернувся на щиті.

“Ігор жив у нас “через город”, як кажуть. Я бачила, як плакали люди, як люди говорили про нього і що говорили. Таких людей, таких командирів в Україні дуже мало, якби їх було побільше, напевно, війна б уже давно закінчилася”, – каже директорка районного історичного музею Руслана Паращенко.

Для нього війна почалася 2014 року. Ігор Гриб брав участь у боях на Савур-Могилі, в Іловайську, в обороні Мар’їнки та Красногорівки. 186-й батальйон очолив 2021-го. Два роки тому йому присвоїли звання підполковника. У свої 33 він мав серед підлеглих великий авторитет. Йому довіряли, з ним ішли в бій.

“От він був як батько для них, він був молодий, він 1991 року, хлопці на нього молилися. Порядний, чесний. Ми всі вчилися у нього любити Україну, незважаючи на його молодий вік. Ми вчилися бути порядними, ми старалися його копіювати”, –- каже колишній підлеглий комбата В’ячеслав Сидоренко.

Обставини смерті комбата в командуванні наразі не коментують. На сторінці 123-ї бригади терооборони, до складу якої входив батальйон Ігоря Гриба, повідомлення: “Це був відданий військовій справі та своїй країні військовослужбовець, командир, який піклувався про особовий склад і не стояв осторонь проблем свого військового колективу. Обставини загибелі Ігоря Гриба наразі з’ясовуються”.

Військові не вірять, що Ігор Гриб міг скоїти самогубство

Але неофіційні джерела у ЗМІ повідомляють: комбат скоїв самогубство на командно-спостережному пункті. І зазначають: його підрозділ виконував завдання на Вугледарському напрямку.

“Знаючи його характер, знаючи його ставлення до життя, знаючи його відношення до обов’язку й честі, я не вірю в цю ситуацію, що він сам це міг зробити”, – каже В’ячеслав Сидоренко.

Інший військовий, який служив з Ігорем Грибом, погодився анонімно розповісти деталі подій, які передували загибелі комбата. Батальйон вивели з Херсонщини, бійці мали замінити на Вугледарському напрямку 72-гу механізовану бригаду.

“У нас, окрім автоматів, немає нічого, крупнокаліберний кулемет у роті РВП – дві штуки. Кількість особового складу – 20-30% максимум у ротах. За статутом цю бригаду нашу треба було не міняти, а виводити та доукомплектовувати. А нас туди кинули, даже гранат не було, а з того боку крили танки, “Гради”, КАБи, FPV, як комарі літали”, – розповідає військовий.

Як каже наш співрозмовник, частина солдатів відмовилася йти на штурм, і комбат також розумів величезні ризики. “Він усе прекрасно розумів і не дарма написав командирові другої роти смс перед тим, як це трапилося, що “саме головне – збережи людей”. Він знав, що там усі ляжуть, там би не було ні трьохсотих, нікого. У нас ніякої техніки важкої нема, у нас тільки пікапи, і то такі, що там усі полопані рами. Тобто евакуація була б неможливою абсолютно”, – зазначає співрозмовник. І додає: “Хлопців з автоматами кидали проти танків”

За фактом смерті Ігоря Гриба розпочате службове розслідування. Але вже зараз, до його результатів, багато хто з військових каже: загибель комбата підняла проблему легкої піхоти ТРО, твердить колишній сержант 186-го батальйону.

“Вони рахують, що раз ти тероборона – автомат дали, три рожка патронів, і хлопці – вперед. А куди вперед, з чим уперед? Проти танків, проти броні? Треба міняти відношення до тероборони. Це не тільки тут, і на Харківщині тероборонівців кинули, змусили, і тут змусили, кругом теробороною затикаються”, – каже колишній боєць 186-го батальйону Олександр Вишнівський.

Хто замінить загиблого на посаді комбата 186-го батальйону, в командуванні поки імен не називають. Вдома в Ігоря Гриба залишилися дружина і дитина.