Від редакції. Просимо представників громад надсилати до редакції для публікації розповіді про загиблих Героїв-земляків із фото за адресою gazeta@33kanal.com
Вони наші біль і гордість! Вінниччина прощається із загиблими на цьому тижні Героями
Нові прапори на Алеї слави у Вінниці
Вінницька громада прощалася з полеглими захисниками.
Сергій Баніт воював у лавах 36-ї ОБМП імені контр-адмірала Михайла Білинського, а згодом як службовець 8-го окремого батальйону роти охорони був прикомандирований до 129-ї Об ТрО. Загинув молодший сержант 24 жовтня на Сумщині.
Олександр Ступак воював на посаді стрільця-снайпера у 77-й ОАБ. Захищав Батьківщину на харківському напрямку. В одному з боїв у Куп’янському районі отримав важке вибухове поранення. Воїн відійшов у вічність 22 жовтня.
Олексій Попов був стрільцем 59-ї окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка. Став на захист Батьківщини цьогоріч. Воював із ворогом на Донецькому напрямку. Загинув при виконанні бойового завдання 22 жовтня в районі міста Покровськ. Оборонцю було 34 роки.
Олександр Стасюк став у військовий стрій цьогоріч. Долучився до лав 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади. Був старшим солдатом роти радіоелектронної боротьби. Загинув 18 жовтня під час виконання бойового завдання на східному напрямку. Олександру було 32 роки.
У війську всі знали Олександра за позивним Рошен, адже він багато років пропрацював на кондитерській фабриці. Так само на його честь назвали й одну з точок на мапі бойових дій, розповідає дружина полеглого воїна Яна.
«Багато побратимів написали мені, що Олександр був для них як брат, великий і веселий Рошенчик. Що б не сталося, він усе тримав у собі, а нас запевняв, що все буде добре, прорвемося…» – каже жінка.
Разом із дружиною виховував двійко дітей: 12-річну донечку та 6-літнього синочка.
«Олександр був дуже веселим, добрим та порядним. Для нас та друзів він нічого не жалкував. Був люблячим чоловіком та батьком, відданим сином та братом. Для усіх його загибель – непоправна втрата», – каже дружина Небесного Воїна. Поховали воїна у Вороновиці.
Павло Чумак за покликом серця пішов захищати Батьківщину у січні 2023 року. Після навчання у Великобританії з позивним Лютий воював у складі 37-ї бригади морської піхоти, де був спеціалістом з радіоелектронної боротьби. На Донеччині брав участь у боях під Кураховим, на Херсонщині – поблизу села Кринки. Там боєць отримав важке поранення, уламок дивом не зачепив серце. Після лікування знову повернувся у стрій. Життя воїна обірвалося цьогоріч 8 липня біля села Ольгівка Бериславського району. Павлові навічно залишилося 21.
25 жовтня у Вінниці відбулося поховання полеглого Захисника Юрія Остроусова. Вінничанин добровільно став на захист України у перший день повномасштабного російського вторгнення. Воював у лавах 120-ї ОБ ТрО. Разом із побратимами боронив Харківщину та Донеччину. Попри численні контузії Юрій завжди залишався у строю. Свій останній бій воїн прийняв 15 жовтня поблизу міста Гірник Покровського району.
Романом Громлюком свій бойовий шлях вінничанин розпочав у 2023 році. Воював у лавах 120-ї ОБ ТрО. Був піхотинцем, а згодом освоїв мінометну справу. Захищав рідну землю від окупантів, зокрема на Запорізькому та Донецькому напрямках. Загинув воїн 18 жовтня поблизу міста Гірник Покровського району.
Вісім місяців невідомості
Довго була невідома доля воїна Володимира Поляніна з Гордіївки. Та сподівання на краще не виправдалися…
У Тростянецькій громаді провели в останню путь загиблого героя Володимира Поляніна. Народився Володимир 22 січня 1996 року.
У 2011 році закінчив Гордіївську загальноосвітню школу, а потім три роки здобував фах в Тульчинському професійно-технічному училищі. Відслужив строкову службу в Збройних силах України і пішов працювати водієм на птахокомплекс Вінницької птахофабрики.
22 лютого командир 1 відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів в/ч А0243, молодший сержант ЗСУ Володимир Полянін загинув поблизу населеного пункта Ласточкине Покровського району Донецької області.
У Теплицькій громаді попрощалися із загиблим захисником Віталієм Мельником.
Народився 16 грудня 1975 року. Земляки згадують, що чоловік завжди приходив на допомогу військовим, знаходячись десь далеко, встигав дізнаватися, як у них там, які потреби, і негайно брався до справи. З початку повномасштабної війни волонтерив. За ці понад два роки він зробив неймовірну кількість добрих та хоробрих справ. Віталій був відкритий до всіх, не вмів відмовляти у допомозі.
З липня служив у 2 розвідувальному відділенні розвідувального взводу. Був солдатом в/ч А2896.
Загинув при виконанні бойового завдання 19.10.2024 року біля населеного пункту Добропілля Покровського району Донецької області.
У Бершадській громаді попрощалися із загиблим воїном Віталієм Королем, жителем села Бирлівка. Народився Віталій Король 19 серпня 1993 року. Загинув 18 жовтня внаслідок мінно-вибухової травми, несумісної із життям, виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Селидове Донецької області.
Ворог забрав життя воїна із Тульчина
Молодший лейтенант Олександр Байков служив заступником командира 3 механізованої роти.
З 16 липня 2023 вважався зниклим безвісти при виконанні бойового завдання неподалік населеного пункту Хромове Бахмутського району Донецької області.
Надією та сподіваннями жила родина Олександра. Вірили та сподівались. Проте під час ідентифікації тіла підтвердився факт загибелі нашого Героя-захисника.
Подвійного удару зазнала Томашпільська громада
Чорним вороном вістка прилетіла до Гнаткова, сповістивши про загибель Сергія Мельника, 21 червня 1969 року народження.
Старший солдат Мельник Сергій Сергійович був призваний на військову службу під час мобілізації Тульчинським РТЦК та СП. Служив номером обслуги першого механізованого відділення другого механізованого взводу третьої механізованої роти механізованого батальйону.19 жовтня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ізмайлівка Покровського району Донецької області наш Герой-захисник прийняв свій останній бій.
А 22 жовтня внаслідок отруєння чадним газом загинув воїн із с. Липівка Ярослав Мазур, 20 травня 1977 року народження.
Призваний на військову службу в листопаді 2023 року Тульчинським РТЦК та СП солдат Мазур Ярослав Степанович служив електриком відділення дорожньої техніки взводу забезпечення руху роти забезпечення руху інженерного батальйону.
Останній бій з ворожою авіацією
5 жовтня в боях за Україну, внаслідок ворожого авіаційного удару керованими авіаційними бомбами біля села Першотравневе Ізюмського району Харківської області загинув житель села Біляни (Мурованокуриловецька громада) Микола Новійчук, 29.08.1974 р.н. Він служив санітаром-радіотелефоністом медичної роти 2-го стрілецького батальйону 3 танкова бригада. Воював з 7 березня 2022 року. Був уважним і люблячим чоловіком та батьком. Радів появі єдиної онучки Христини, безмежно її любив.
Городківська громада оплакує свого жителя Павла Артамонова, 24 березня 1975 року народження.
Призваний на військову службу за мобілізацією у вересні 2023 року другим відділом Тульчинського РТЦК та СП, сержант Артамонов Павло Петрович служив стрільцем-снайпером механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону.13 жовтня в районі н.п. Погребки Курської області під час виконання бойового завдання, життєва зірка Павла згасла.
Ямпільщина в жалобі
28 жовтня Ямпільська громада зустрічала двох героїв — молодшого сержанта ЗСУ Віталія Заблоцького та старшого солдата Вадима Загризлого.
Вадим Загризлий — старший солдат ЗСУ, водій автомобільного взводу підвозу боєприпасів роти матеріального забезпечення батальйону МТЗ, у війську із початку війни, з березня 2022 року.
Загинув військовослужбовець 18 серпня 2024 року поблизу населеного пункту Піщане Куп’янського району Харківщини при виконанні бойового завдання.
Віталій Заблоцький із с. Цекинівка. Командир відділення автомобільного взводу підвозу продовольства, речового і військово-технічного майна роти матеріального забезпечення батальйону МТЗ. Мужній захисник у війську був з перших днів цієї страшної війни — з березня 2022 року.
Загинув військовий ще 18.08.2024 року поблизу населеного пункту Піщане Харківської області під час виконання бойового завдання. Донині вважався зниклим безвісти. Він віддав своє життя за мир та безпеку нашої країни, виконуючи завдання по відсічі збройної агресії російської федерації. Його мужність, самовідданість та відданість Україні є прикладом для кожного з нас.
Редакція газети висловлює щирі співчуття рідним загиблих героїв... Вічна слава і вічна пам’ять...
Сторінку підготувала Людмила ПОЛІЩУК
