Вона разом із своєю донькою Ніною створили унікальний волонтерський дует.

Пані Олена пересувається на ходунках, але це не заважає її рукам невтомно працювати над виготовленням окопних свічок для воїнів на передовій, іншого. В літню пору мати та донька, обидві пенсіонерки з інвалідністю, поїхали в рідне село Томашпіль, щоб зробити зимові заготовки для наших воїнів.

Ми вже писали про цих жінок. Вони стали після нашої публікації два роки тому відомі на весь світ. Бо пані Оленою зацікавились ВВС та провідні ЗМІ світу. Тоді ми подарували Олені та Ніні щорічну підписку на газету «33-й канал». З того часу, як ділиться донька Ніна, вони без «33-го» вже не можуть. Донька Ніна ще стала позаштатним кореспондентом нашої газети. Як бачите, серед мільйона наших читачів є і такі героїчні та унікальні люди. Тому запрошуємо до нашої великої патріотичної родини.

95-річна Олена зараз мешкає у Вінниці в доньки. Неходяча жінка переробила півсотні відер фруктів на пастилу для наших захисників.

Після перелому стегна пані Олена постійно живе у Вінниці, у доньки Ніни. Але щороку, як тільки повіє весняним теплом, Ніна везе свою маму на малу батьківщину, у село Томашпіль, що у Хміль­ницькому районі на Вінниччині. Там вони перебувають п’ять місяців і заготовляють все для воїнів та родини на зиму.

У Томашполі наша ювілярка прожила 90 років, обробляючи 55 соток городу, 12 соток саду і тримає чимале власне господарство. Тому й тягне бабусю Олену до земельки, до обійстя, до рідної хати та сусідів. А з настанням холодів мама і дочка повертаються до Вінниці, щоб робити окопні свічки і масово відправляти їх нашим воїнам.

Цього літа Олена разом з донькою та сусідкою Катею, якій в листопаді буде 85 років, ціле літо переробляли фрукти для виготовлення пастили. Всього переробили 48 відер різноманітних фрук­тів — смородини, вишні, черешні, абрикосів, груш, персиків, яблук, слив… А пані Ніна розливала та сушила пастилу, якої вийшло 74 шт.

А ще бабуся Олена перечистила цього літа відро часнику та декілька відер цибулі. Донька Ніна зробила 242 (!) банки аджики, салатів, кетчупів для бійців ЗСУ, 47 бутлів квашених огірочків та 13 трилітрових банок квашених помідорів.

Зараз пані Ніна від­правляє всі ці домашні смаколики, виготовлені з такою любов’ю, ніжністю та з молитвами, разом з окопними свічками та мазями нашим дорогим захисникам України!

Як же приємно знати, усвідомлювати небайдужість, вмотивованість та постійну під­тримку та допомогу нашим незламним Титанам від тих людей, яким самим потрібна допомога та підтримка. Адже і бабуся Олена, і бабуся Катя уже давно пересуваються з допомогою паличок. Та і Ніна пенсіонерка й має інвалідність.

Та найголовніше — їх не лякає їхня немічність, від­сутність здоров’я, втома… Вони турбуються, піклуються, моляться за здоров’я та життя воїнів, які проливають кров, втрачають здоров’я та віддають найдорожче — своє молоде життя — за кожен сантиметр української землі, за нашу свободу, незламність, за нашу Україну!

Так і хочеться поцілувати ці натруджені, вироблені майже віковими важкими роботами руки. Те, чим займається пані Олена, ця поважна, благородна, вмотивована людина, варте того, щоб про це знала не лише вся Україна, а й весь світ, який лише висловлює свою стурбованість на словах.

Саме почитавши та побачивши телесюжет про неходячу 95-річну бабусю, яка робить окопні свічки, українці з різних куточків світу, які виїхали за кордон, почали надсилати допомогу для ЗСУ. Це доставка і оплата парафіну, пальмового воску, теплих шкарпеток, хімгрілок, кави.

Люди впевнені, що пані Ніна відправить все до останнього нашим Титанам, а ті надішлють фотозвіт отриманих посилок. А ще пані Ніна організовує збір донатів на дрони — вже відправила їх 5 шт.! — турнікети, бензопили, ліки та ін., про що її просять захисники.

І слава Богу, що люди донатили, розуміючи, що це для них же самих. Але нині душі двох іменинниць розриваються від того, що люди стали менше донатити та від­гукуватись на потреби наших Земних Янголів. І це страшно. Бо там, на передовій, зараз потрібно ВСЕ, щоб легше було пережити воєнну холодну лиху зиму. Тому долучайтесь до благородної справи, шановні вінничани. Телефонуйте пані Ніні за тел. 063 63 38 766.

Хочеться, щоб якомога біль­ше людей, почитавши про цих неперевершених, незламних, відданих українок, волонтерок Ніну та її 95-річну маму Олену долучались до щоденної допомоги нашим ЗСУ. Бо інакше сьогодні просто НЕ МОЖНА! Ми маємо самі допомагати боронити наші родини через славних наших Земних Янголів. І Перемога не змусить себе довго чекати. Тож берімо приклад з ювілярки, шановне панство, і тоді — ВСЕ БУДЕ УКРАЇНА!

Нагадуємо, у Олени Владимирець день народження 4 листопада. У її доньки — 10 листопада. Тому не забудьте привітати волонтерок донатами.

Підготувала
Ірина Кармазіна