Пройшло 135 років, як німецький вчений Роберт Кох відкрив інфекційне захворювання, що викликається мікобактеріями туберкульозу. Однак по цей час паличку Коха не можуть здолати. За даними ВООЗ, щорічно у світі захворює на туберкульоз 7-10 млн людей, з яких третина помирає. Найбільше хворих у країнах, що розвиваються, і в країнах третього світу. Серед них і Україна, де щогодини інфікується 3-4 жителі.
Найперша причина поширення старої хвороби у нинішній час — це зубожіння населення. До того ж, носіями сухот стала нова категорія людей: заробітчани, особливо будівельники, які працюють як за кордоном, так і в Україні. Це тому, що групи людей проживають скупченнями, часто в тісних і навіть антисанітарних умовах, харчуються з одного посуду. Їжа неякісна, одноманітна, приготовлена нашвидкуруч.
– Звичайно, бідність — це один із факторів захворювання, — каже головний лікар Вінницького обласного спеціалізованого територіального медичного об’єднання «Фтизіатрія» Олександр Служивий. — Але найголовніше тут — вчасно звернутися по медичну допомогу, щоб вилікувати туберкульоз. Адже спочатку хвороба протікає приховано, й людина не зважає на погане самопочуття, підвищення температури або ж починає щось пити від кашлю. Але якщо кашель триває більше 2 тижнів, то варто іти до сімейного лікаря, а при потребі — і до фтизіатра.
На Вінниччині зареєстровано за 2017 рік 795 хворих на туберкульоз, у 2016 р. було більше — 977 хворих. Однак за перший квартал цього року виявлено нових випадків більше, ніж було торік: 197 проти 193. Найбільше хворих на туберкульоз у Вінницькому, Гайсинському, Калинівському, Козятинському районах та Вінниці (37 випадків у цьому році). Це пояснюється великою міграцією населення. Не зареєстровано туберкульозу цього року тільки у Піщанському та Чернівецькому районах.
Серед хворих майже два де сятки дітей. Цього року зафіксовано 8 нових випадків. Інфікуються, як правило, від родичів, з якими постійно спілкуються та контактують.
Медики наголошують, що здорова людина може заразитися туберкульозом, якщо вдихає краплини вологи, що виділяються хворим під час кашлю, розмови та чхання. Однак після лікування мікобактерії не виділяються і хворий стає безпечним для суспільства.
