Вісімнадцять відомих на Хмельниччині майстрів мистецтва, а також учні Хмельницького професійного ліцею розписали гільзи, аби кошти від благодійної лотереї, в якій розігруватимуться ці арт-лоти, передати на потреби Збройних сил України.

Цю ініціативу започаткував Хмельницький обласний центр культури та мистецтва спільно з хореографічною спілкою області та волонтерами ГО «Захист — об’єднання волонтерів». І вона знайшла широкий відгук. Кожен з лотів представлятиме художній колектив Хмельниччини. Учасники опублікують у своїх со­ціальних мережах фото з обраним лотом і розігруватимуть їх у благодійній лотереї — мі­німальна сума внеску 100 гривень. Результати розіграшу опублікують на сторінці ГО «Захист — об’єд­нання волонтерів», яка й спрямує кошти для українського війська.

На гільзах з-під снарядів, якими знищували ворожі цілі, — пшеничне колосся й калина, кобзар, берегиня, декоративні розписи… Як утвердження того, що краса, добро, справжні національні цінності допоможуть стражденній Україні піднятися з руїн, допоможуть здолати ворожу нечисть і розквітнути.

Одна з майстринь живопису — Світлана Делікатна нанесла на гільзу зображення по­дільської хати села Маків, що в Кам’янець-Подільському районі. Такий розпис символізує незрадливу любов до рідного дому.

«Гільза… Коли тримаєш її у руках, переповнюють якісь дуже дивні відчуття. Тобто це річ, яка несе смерть, і водночас ти маєш їй дати життя. На моїй гільзі розпис з комина печі села Маків. Піч для українців — чи не найсакральніша річ. Ми усі прив’язані до своєї землі, до­мівки. Хочемо чи не хочемо, це генетично закладено. Тож, можливо, саме тому у мене з’явився такий образ. Гільза була створена буквально за 2,5 години. Тому що є речі, які просто вириваються з шаленою силою з тебе назовні», — розпо­віла майстриня.

Перший етап розіграшу ло­тів розпочався 1 листопада і триватиме до 1 грудня. Безсумнівно, така ініціатива хмельничан варта поширення. І нехай унікальні артефакти війни якнайшвидше стануть лише спогадом про цей неймовірно важкий період у житті Українського Народу.

Світлана ШАНДЕБУРА