Рідні 210 батальйону 120-Ї бригади продовжують протест.
В неділю вони провели автопробіг в підтримку воїнів.
Три роки їхні рідні – чоловіки, сини, доньки, брати, друзі та знайомі воюють у 120 – й бригаді ТрО. Вона була сформована із подолян на території Вінниччини.
– Багато хто з наших земляків пішов в 210, як і інші батальйони бригади, добровольцями.
Там є і ветерани АТО. Але їх після важких боїв та відступу з Гірника, без належного оснащення та вогневої підтримки, невідправили на відновлення, а застосувавши силу, незаконно, перемістили в інший штурмовий підрозділ.
Вже не один тиждень працює комісія, але як вона може обʼєктивно розслідувати справу, коли наші рідні, воїни, закони яких порушили, досі не виведені з підпорядкування підрозділу, який звинувачують у перевищенні повноважень та насиллі? – запитують рідні військових, які вже вкотре прийшли на акцію протесту, щоб привернути увагу суспільства.
– Те, що ми почули за ці дні, просто в голові не вкладається. І до чого це призвело? До того, що наших чоловіків, воїнів, не ухилянтів, а тих хто в ЗСУ з початку війни, воює, захищаючи нашу країну, просто розтоптали морально, а декого і фізично», – жаліються дружини.
Вони просять обʼєктивного і чесного розслідування стосовно ставлення до їхніх чоловіків, синів, братів та сестер.
На їхню думку, самовільне залишення частини, до якого вдалась частина воїнів цього підрозділу, сталось через антизаконні накази. І така нездорова моральна ситуація та неналежне забезпечення боєприпасами підрозділу, який виставили на нуль лінії фронту, передавали з бригади в бригаду, зробили для інших чужим, призводить до масових самовільних залишень військовими частин. І небезпека у тому, що це стається все частіше у ЗСУ. А до цього призводять дії, які були застосовні незаконно стосовно 210 батальйону 120 бригади.
Рідні вкотре просять почути їх.
Крім того вони нарікають, що все більше відкривається ветеранських просторів, презентуються інші, начеб то успішні програми, які мають допомагати воїнам та їхнім родинам. Але їхня ситуація показує, що поки що це все діє за прнципом «лебідя, щуки та рака».
– Для чого ті всі новостворені органи, які мають допомагати нам, але допомоги від них для нас, сотень дружин, ми зараз, коли вона так потрібна, не побачили. Я дружина воїна, за десять років, скільки воює мій чоловік, не побачила жодного разу щоб про мене та мою сімʼю хтось потурбувався тут,» – обурюється Алла, – Так як і сотні інших сімей чоловіків, воїнів, які зараз на фронті. То це робота така неефективна, чи просто окозамилювання, розпилення коштів? – запитують рідні воїнів.
І відповідь рано чи пізно давати таки доведеться.
«Нам кажуть, що чоловіків перевести не можна. Але за нашою інформацією вже перевели 23 військових. Решту ні. Кажуть, що згаданим особам вдалась усе через впливових родичів повирішувати.
І так діють вже зараз, на наших очах і під нашою увагою.
То виходить нічого вони не бояться і мають сильну «кришу»? Хіба так вирішуються такі ситуації? І лікується нездоровий моральний стан?»- запитують дружини військових.
«Почуйте нас!» – вимагають вони.
Тетяна Квасюк
