Глибоко вивчивши Святе Письмо, святий Феодор успішно протистояв єретикам-іконоборцям у диспутах про православну віру. Прийнявши чернецтво, трудився у влаштованій його дядьком Платоном обителі Сакудіон, у якій пізніше став настоятелем. У 796 році за викриття беззаконня імператора Костянтина VI Багрянородного після жорстоких мук був засланий на ув’язнення.

У царювання імператриці Ірини преподобний повернувся із заслання і отримав в управління запустілий Студійський монастир. Незабаром до обителі зібралося до тисячі ченців. Для управління монастирем преподобний Феодор склав загальножительний устав чернечого життя, який отримав назву Студійського, а блаженний настоятель – найменування Студита. Близько 1065 року цей устав був прийнятий преподобним Феодосієм в Печерському монастирі і звідси поширився по всіх українських обителях.

За імператорів Никифора I та Лева преподобний Феодор багато постраждав за іконошанування і зазнав ув’язнення. Після смерті імператора преподобний Феодор, звільнений із ув’язнення, оселився у Херсонесі (Віфінія).

Незважаючи на тяжку недугу, він щодня звершував Божественну літургію і повчав братію. Тут він мирно помер 826 року.