Святитель Іоан Золотоустий народився в Антиохії бл. 347 року, в сім’ї військового. Святитель Мелетій, єпископ Антиохійський наставив його у вірі та в 367 році хрестив. Через три роки святий Іоан був поставлений у читця.

Чотири роки він провів в трудах пустельницького проживання, два роки святий дотримувався повної безмовності. У 381 році єпископ Мелетій Антиохійський висвятив його у сан диякона, а у 386 році у пресвітера. На нього поклали обов’язок проповідувати Слово Боже.

У 397 році, після кончини Константинопольського архієпископа Нектарія, святий Іоан був викликаний з Антиохії для висвячення на Константинопольську кафедру. У столиці він почав з духовного вдосконалення священства. І тут кращим прикладом був він сам. Святитель задовольнявся мізерною їжею, відмовлявся від запрошення на обіди. Ревність святителя до утвердження християнської віри поширювалася не тільки на мешканців Константинополя, а й на Фракію, включаючи слов’ян і готів, Малу Азію і Понтійску область.

Святитель Іоан викривав розбещеність імператорського двору. Коли імператриця Євдоксія, дружина імператора Аркадія, розпорядилася про конфіскацію власності у вдови і дітей опального вельможі, святий став на їх захист. Горда імператриця не поступиться і тримала образу на архіпастиря. Ненависть Євдоксії до святителя розгорілася з новою силою, коли недоброзичливці сказали їй, ніби святитель у своєму повчанні про суєтних жінок мав на увазі її. Суд постановив позбавити влади святого Іоана і за образу імператриці стратити. Імператор Аркадій замінив страту засланням. Люди хотіли захищати святителя Іоана, але він, щоб уникнути хвилювань, сам віддав себе в руки воїнів. Тієї ж ночі в Константинополі стався землетрус. Перелякана Євдоксія просила імператора терміново повернути святого. Але вже через два місяці новий донос відновив гнів Євдоксії. У березні 404 року відбувся собор, який засудив святителя Іоана. Під час вигнання його зі столиці, пожежа перетворила на попіл будівлю сенату, почались спустошливі набіги варварів, а в жовтні 404 року померла Євдоксія. Навіть язичники бачили в цих подіях покарання за неправедне осудження угодника Божого.

Взимку 406 року святий був прикутий до ліжка хворобою. Але вороги його не заспокоїлися. Зі столиці прийшов наказ перевести його в Абхазію. Виснажений хворобами святитель у супроводі конвою три місяці в дощ і спеку здійснював свій останній перехід. У Команах сили залишили його. Причастившись Святих Таїн, вселенський святитель зі словами «Слава Богу за все!» відійшов до Господа. Святитель Іоан Золотоустий був похований в Команах.

В ризниці Свято-Вознесенського чоловічого монастиря є ікона з часткою святих мощей святителя Іоана, архієпископа Константинопольського.