Третій штурмовій вистачає людей, щоб не тільки підтримувати чисельний склад, але й постійно його збільшувати. У бригаді найменша серед інших підрозділів кількість випадків СЗЧ (самовільного залишення частини). Про це в інтервʼю УП повідомив полковник Андрій Білецький, командир Третьої штурмової бригади.

Залучати нових людей і мотивувати служити діючих військовослужбовців допомагає цілий комплекс дій: ретельне планування операцій, відповідальне ставлення командування до бійців, забезпечення їх усім необхідним, створення гідних умов життя і служби особового складу, справедливе відзначення нагородами, тощо.

Окремо Білецький відзначив роботу патронатної служби, яка супроводжує поранених бійців.

«Крім високої гуманітарної місії, у патронатної служби є місія прикладна. Люди розуміють, що вони попадуть в гарні реабілітаційні центри, в найкращі клініки, що 90% поранених отримують біонічний протез. Знають, що бригада про них не забуде – це впливає на морально-психологічний стан».

Він повідомив, що кількість бійців Третьої штурмової, які повертаються у стрій після поранення, в шість разів вища, ніж в середньому у ЗСУ. Понад два роки підрозділ є останнім у списку по кількості СЗЧ на місяць.

Білецький заявив, що саме гідне ставлення мотивує добровольців долучатись до Третьої штурмової: «[Поповнюємо ряди] за рахунок того, що люди в цю історію вірять. А не за рахунок, як кажуть, рекламних кампаній. Реклама – це завжди найвигідніший ракурс. У нас вона працює виключно тому, що відповідає внутрішньому, тому, що є в бригаді. Люди це знають».

Випадки СЗЧ у Збройних Силах Білецький назвав великою проблемою. Він заявив, що не підтримує такі рішення, водночас покладає відповідальність за них не лише на військовослужбовців, але й на погану підготовку, відсутність відпочинку і нерозуміння їхніх потреб з боку держави.

«Я вважаю, що такі люди повинні йти в ті підрозділи, яким вони довіряють і продовжувати службу, тому що вони важливі, тому що це люди з досвідом. Якщо йдеться про СЗЧ мобілізованих… я кажу просту річ: ну ви їх спочатку навчіть і дайте їм більш-менш адекватного командира. Потім від них вимагайте».