Геноцид українців був не метою, а системним планом Кремля

У плани Кремля входили складання списків для розстрілів, створення мобільних крематоріїв і підготовка місць для масових поховань. Росія готувала геноцид українців ще до вторгнення.

Буданов нагадав, що перед вторгненням пропаганда Росії активно поширювала ідею про те, що Україна не має права на існування. У липні 2021 року президент РФ Володимир Путін опублікував статтю, де фактично заперечив існування української нації.

Цей меседж став основою для посилення ненависті до України в російському суспільстві. За словами голови розвідки, ідея геноциду перетворилася на державну політику Росії. Ця риторика поширювалася через пропаганду, яка впливала на всі рівні суспільства. “Геноцид українців є не лише державною політикою РФ, а й обов’язковим суспільним переконанням, спущеним “згори”, — заявив очільки ГУР.

Перед початком війни російським військовим проводили спеціальні інструктажі. Їм пояснювали, як діяти на окупованих територіях, зокрема, де організовувати масові могили. До так званих “розстрільних списків” входили освітяни, які викладали українську мову, літературу та історію, журналісти, ветерани АТО, священники, громадські діячі та представники місцевої влади, які підтримували Україну. Буданов наголосив, що такі інструкції були однаковими для всіх регіонів, куди заходили російські війська.

Усі злочини, які російські військові здійснювали у Бучі, Ізюмі, Бородянці, Маріуполі та інших містах, мали спільний сценарій і були частиною чітко продуманої стратегії. Масові вбивства, катування та знищення мирних жителів виявили у багатьох українських населених пунктах після звільнення від окупантів. Це були не хаотичні дії, а частина загальної політики Кремля, яка передбачала ліквідацію всього, що стосується української ідентичності.

“Ми бачили жахливі масові злочини проти українських громадян, факти яких стали відомі на весь світ. Звірства підрозділів ЗС РФ у Бородянці, Бучі, Гостомелі, Ізюмі, Маріуполі та багатьох інших населених пунктах України показали, що ці однакові та синхронні дії опирались на чіткі доктринальні положення російської геноцидальної політики влади та військового керівництва”, — підсумував він.