Підписаний тридцять років тому Будапештський меморандум був однією з найчудовіших історій брехні в сучасній історії людства. Документ не працював й це розуміли всі, хто його підписував.

Про це в коментарі Youtube-каналу розповів радник голови Офісу президента Михайло Подоляк.

За його словами, Будапештський меморандум можна вважати однією з найбільших ілюзій та обманів сучасної історії. Фактично, це був документ, підписаний лише формально, без реальної ваги чи практичного застосування. Це була ілюзія домовленостей, які з самого початку не передбачали виконання. Ті, хто підписував меморандум, чудово розуміли, що він не буде працювати.

Водночас проблема полягала не в самому факті передачі ядерної зброї чи відмови від стратегічної бомбардувальної авіації. Головне питання стосувалося тих, хто аналізував це все й які були інструменти виконання домовленостей.

“Мало того, що з’ясувалося, що меморандум, це не документ про логістику й мало того, що там не прописані конкретні гарантії, що треба робити в тій чи іншій ситуації. Так щобільше, один з гарантів і почав війну”, – додав він.

Ситуація з Україною в той період виглядала так: держава добровільно звернулася до країни, яка мала намір її знищити, і запропонувала віддати всі свої стратегічні ресурси. Ті, хто отримував ці ресурси, без вагань погодилися, а згодом використали передане озброєння, щоб атакувати саму Україну. Ймовірно, панувало наївне переконання, що ніхто не посміє зашкодити країні, яка пішла на такий крок довіри. Проте реальність виявилася протилежною. Не лише зашкодити – ресурси, які добровільно передали, стали інструментом знищення.

Як відомо, Будапештський меморандум – це міжнародна угода, підписана 5 грудня 1994 року між Україною, США, Великою Британією та Російською Федерацією. В обмін на відмову України від ядерної зброї ці держави надали нібито гарантії її територіальної цілісності, суверенітету та безпеки.

Як відзначили нещодавно у Міністерстві закордонних справ України, Київ відкидає будь-які альтернативи вступу в НАТО після Будапештського меморандуму, який став гірким досвідом для країни.