Народився преподобний в 439 році в містечку Муталаска в Каппадокії в християнській родині Іоана та Софії. Коли його батько був направлений у справах військової служби до Олександрії, восьмирічний Сава, залишений під опікою свого дядька, прийшов до монастиря святої Флавіани і став там послушником. Після повернення батьків він відмовився покинути монастир і у віці 17 років прийняв чернечий постриг. Провівши у цьому монастирі 10 років, Сава перейшов до палестинського монастиря Пассаріона Великого. Після знайомства з Євфимієм Великим Сава, за його порадою, перейшов у монастир Мукеллік, відомий своїм суворим уставом. У ньому він провів 17 років у послуху у авви Феоктиста, а після його смерті пішов у затвор, залишаючи його по суботах для участі у богослужіннях.

Провівши в затворі 5 років, Сава не припиняв спілкування з преподобним Євфимієм Великим і після його смерті пішов до Йорданської пустелі, де оселився на околицях монастиря преподобного Герасима Йорданського. Через деякий час біля нього почали збиратися учні, і в 484 році ними було збудовано печерну церкву, яка стала основою лаври Сави Освяченого.  Загалом у Йорданській пустелі Савою було засновано сім монастирів.

Запрошений до столиці імператором Анастасієм I на вимогу Єрусалимського патріарха, виявив себе як захисник халкідонської віри, чим викликав невдоволення імператора, прихильника монофізитів. Після смерті Анастасія за імператора Юстина I суперечки завершилися і Сава повернувся до свого монастиря.

Преподобний Сава помер 5 грудня 532 року. Житіє приписує преподобному Саві низку чудотворень – за його молитвою в лаврі забило джерело води, а під час посухи пішов сильний дощ, також повідомляється про зцілення ним хворих і біснуватих.

В Свято-Вознесенському чоловічому монастирі є ікона з часткою святих мощей преподобного Сави Освяченого.