У Вінницьку область – 21, на Хмельниччину – 17.  Героїв провели у Вічність. Вічна пам’ять Героям!

Від редакції. Просимо представників громад надсилати до редакції для публікації розповіді про загиблих Героїв-земляків із фото за адресою gazeta@33kanal.com

Війна чорним крилом торкнулася Луко-Мелешківської громади

Небесне військо поповнив ще один відважний воїн – інспектор прикордонної служби 2 категорії, старший оператор безпілотних авіаційних комплексів першої прикордонної комендатури швидкого реагування 15 мобільного прикордонного загону «Сталевий кордон», сержанта Олександра Белінського, 14.08.1983 р.н. У війську всі знали Олександра за позивним «Mavik». Пройшов найгарячіші точки російсько-української війни: Бахмут, Авдіївка, Куп’янськ, Вовчанськ…. Виконуючи бойове завдання, вірний військовій присязі, виявивши стійкість і мужність, загинув Олександр 10 жовтня внаслідок бойових дій у районі н.п. Зелений Шлях Суджанського району Курської області російської федерації. Разом із дружиною виховував двох донечок. Залишив родину в скорботі.

Життя, віддане за Україну

Трагічні новини і для Шпиківської громади. На війні загинув Анатолій Замірко, 24. 02. 1987 р. н..

Солдат Замірко служив стрільцем стрілецької роти.

За час служби в Збройних силах зарекомендував себе відповідальним та дисциплінованим військовослужбовцем. Самовіддано боронив українську землю та давав відсіч ненависному ворогові разом із побратимами. Та, на жаль, жорстокий і підступний ворог перервав усі мрії воїна, усі надії та сподівання, забравши його життя…29 жовтня під час бойових дій поблизу Макіївки Сватівського району Луганської області Герой-захисник прийняв свій останній бій.

Тульчинщина схилилась на колінах

Тут зустріли “на щиті” військовослужбовця Олександра Підлісняка. Внаслідок автокатастрофи, яка відбулась у Томашпільській громаді, Олександр отримав травми, несумісні із життям.

Його остання життєва дорога устелена квітами, обабіч - люди навколішки та з державними прапорами, як вияв поваги та шани Герою, який віддав своє життя захищаючи Батьківщину.

Трагічний випадок обірвав лінію життя Олександра Даниловича, проте його вклад у перемогу буде жити в нашій пам’яті.

Шукали серед живих

Довгих сім місяців сім’я Найдів з Тульчина жила надіями та сподіваннями. До останнього надіялись отримати втішні новини. Проте сумна вістка зайшла в їхню оселю. 17 травня в районі Костянтинівки Покровського району Донецької області загинув голова сім’ї – Василь Найда, 10. 01. 1987 р. н.

Молодший сержант Найда служив заступником командира бойової машини – навідником-оператором механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти.

Герой-захисник був відданий військовій присязі на вірність українському народу, боронив рідну землю до останнього подиху.

Гайсинщина втрачала найкращих синів

У селі Тернівка Джулинської громади попрощались із загиблим захисником Володимиром Дячком, 21.06. 1985 р. н. Службу проходив солдатом в 1 механізованому відділенні 1 механізованого батальйону.

Володимир, який вважався зниклим безвісти, загинув 30 листопада 2023 року в районі н. п. Степове Покровського району Донецької області. Поховали героя 2 грудня у селі Тернівка.

У селі Вовчок Бершадської громади попрощались із загиблим захисником Анатолієм Качаном,16.07. 1977 р. н.

Військовослужбовець був старшим солдатом військової частини А4962.  Загинув Анатолій 25 листопада у населеному пункті Троїцьке Донецької області.

Вічна шана Герою…

Він рятував людей, а себе не врятував…

Сергій Лук’янов був дуже відданий своїй справі, тож побратими завжди знали, що екіпаж Васильовича вивезе з будь-якої халепи. Він був легендою 10-го батальйону - на його рахунку безліч врятованих життів.

У Ладижині попрощалися з Сергієм Лукʼяновим, молодшим сержантом Збройних сил України. З 2020 року Сергій добровільно став до лав ЗСУ. Виконував бойові завдання з підвозу боєприпасів у зоні проведення Операції об’єднаних сил. Разом з побратимами він відчайдушно стримував ворога у Попаснянському районі Луганської області. Під час повномасштабного вторгнення ворога в Україну Сергій продовжив боронити країну. Служив у складі 59-ї окремої бригади Збройних сил України на посаді водія-санітара першого відділення медичного пункту військової частини. Загинув Сергій 28 листопада у м. Покровськ Донецької області. Поховали захисника 1 грудня у Ладижині.

У селі Савинці Тростянецької громади попрощались із загиблим захисником Ігорем Заграєм, 4 05. 1987 р. н.

Його війна почалася з 2014 року, брав участь в АТО/ООС. З початком повномасштабного вторгнення росії у лютому 2022 року він знову став на захист держави. Солдат Ігор Заграй служив у складі військової частини А4741 23-ї окремої механізованої бригади, обіймав посаду номера обслуги протитанкового відділення. 26 листопада під час виконання бойового завдання поблизу н.п. Роздольне Вольноваського району, на Донеччині, він отримав смертельні поранення. Ігор помер наступного дня у лікарні Запоріжжя.

У селі Ставки Джулинської громади попрощались із загиблим захисником Василем Стрембієм

Службу проходив на посаді стрільця-помічника гранатометника 2 мотопіхотного відділення 1 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти військової частини А2980.

Загинув Василь 25 листопада під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Жовте Донецької області. Поховали героя 30 листопада у селі Ставки.

У с. Ярмолинці Гайсинської громади попрощались із загиблим захисником Дмитром Корольовим

Військовослужбовець був родом з Херсонщини. Після повномасштабного вторгнення знайшов прихисток у Ярмолинцях разом з донькою, яку виховував самостійно після смерті дружини, мав статус ВПО.

З настанням повноліття доньки чоловік втратив право на відстрочку та був мобілізований у вересні цього року до лав ЗСУ.

Був солдатом стрільцем- снайпером мотопіхотного відділення 11 ОМпБ військової частини А2980.

Загинув Дмитро 26 листопада під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Петрівка Донецької області.

У Гунчі Гайсинської громади попрощались із загиблим захисником Михайлом Гояном

28 березня 2023 року Михайла мобілізували до лав Національної гвардії України. Військовослужбовець був солдатом військової частини 3028, стрільцем взводу оперативного призначення 14 БрОП НГУ.

Загинув Михайло 25 листопада під час виконання бойового завдання в районі н.п. Гродівка Донецької області. Вічна пам’ять воїну-захиснику!

Поховали героя 29 листопада в селі Гунча.

Чергова втрата сколихнула Бершадську громаду

Провели в останню путь жителя села Поташня – Павла Поліщука.

Сім довгих місяців Павло Миколайович вважався зниклим безвісти. Його життя стало ще одним болючим нагадуванням про ціну нашої свободи.

Народився Павло Поліщук 1 травня 1966 року.

Був старшим солдатом в/ч А 2980.

Загинув Павло поблизу н. п.Первомайське Донецької області.

Теплицька громада провела в останню путь загиблого героя Руслана Матощука, жителя с. Важне

Руслан став на захист України по мобілізації. Служив на посаді електрика технічного обслуговування бронетанкової техніки ремонтного взводу ремонтної роти бронетанкового озброєння і техніки.

Був солдатом в/ч А4010.

9 листопада при виконанні бойового завдання на Краматорському напрямку отримав поранення, а вже 19 листопада помер від численних поранень у госпіталі міста Дніпро.

Його війна з 2014-го…

Воїн ЗСУ Олег Качуровський свій шлях у війську розпочав ще тоді, коли ворог вперше ступив на українську землю, в період проведення АТО/ООС.

Маючи чималий бойовий досвід, з початком повномасштабного вторгнення рф в Україну Герой, не вагаючись, знову пішов на фронт.

Начальник групи узагальнення обстановки командного пункту, капітан Олег Качуровський був досвідченим, відповідальним та стійким бійцем. Він завжди удосконалював свої знання, відпрацьовував навички, йшов у бій, насамперед, дбаючи про своїх побратимів.

24 листопада його боротьба з ворогом завершилась біля населеного пункту Сергіївка Покровського району Донецької області. Шаргородщина знову втратила молоду та енергійну людину, патріота і захисника.

Іллінеччина провела в останню путь мужнього воїна

Павло Колобаєв навчався у Донецькому національному університеті на історичному факультеті, оскільки цікавився історією. По завершенні навчання в університеті з 2019 по 2021 рік проходив строкову військову службу, під час якої підписав контракт у десантно-штурмову бригаду.

На початку повномасштабного вторгнення росії, отримавши повістку, Павло без вагань став до лав Збройних сил України, взявши зброю до рук. Службу проходив на посаді розвідника 1 відділення корегування артилерійського вогню взводу корегування артилерійського вогню батареї управління та артилерійської розвідки військової частини 63-ї окремої механізованої бригади.

Обороняв Київ від рашистів і брав участь у звільненні Київської, Харківської областей. Воював на пекельному Донецькому напрямку. За мужність та віддане виконання військового обов'язку нагороджений почесним нагрудним знаком головнокомандувача Збройних сил України «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня та підвищений у званні до сержанта.

Загинув сержант Павло Колобаєв, позивний Барні, 21 листопада, у День десантно-штурмових військ, якими марив, повертаючись з бойового завдання, внаслідок ДТП неподалік с. Богородичне Краматорського району Донецької області.

У лікарні зупинилось серце учасника бойових дій

Олег Цивилюк поповнив ряди Небесного війська.

Ще у 2015 році, на контрактній основі, чоловік поповнив лави ЗСУ. Служив у артилерії, воювати доводилось у гарячих точках на Донеччині. Три роки пройшли в зоні АТО-ООС. Повернувся додому, але почуття обов'язку не давало спокою, та й побратими кликали до себе. Відчуваючи відповідальність за сім'ю, за дітей, уклав контракт вдруге. Був мужнім і сміливим, неодноразово нагороджувався за заслуги у захисті Батьківщини, за мужність та успішне виконання завдань за призначенням.

Серед нагород медалі "Учасник бойових дій","10 років Внутрішнім військам МВС України","Незламним Героям","Відвага та честь" і ряд інших.

Цього разу доля його не шанувала, і у одному з боїв на Донеччині він отримав контузію та важке поранення. Після шпиталю і реабілітації за станом здоров'я був комісований.

Коли розпочалось широкомасштабне вторгнення, знову звернувся до ІІ відділення РТЦК з наміром йти захищати Україну, але стан здоров'я йому не дозволив продовжити службу. Наслідки війни не давали спокійно жити, рани постійно турбували, здоров'я підводило все більше.

Зовсім недавно був госпіталізований у одну з лікарень обласного центру, де серце воїна зупинилося навіки… Втрата здоров’я, пов’язана з виконанням обов’язків під час захисту Вітчизни, забрала його життя.

Калинівка у жалобі

27 листопада Калинівщина попрощається із відважним захисником України Станіславом Бажурею. У 26 років юнак став на захист України і загинув смертю Героя. Поховали Станіслава на кладовищі у Нападівці.

Ще 26 червня 2022 року, захищаючи Батьківщину, в ході бойових дій біля с. Піски Донецької області загинув  житель с. Гунька – Олександр Овєчкін, 17.12.1993 року народження, якого по даний час вважали безвісти зниклим. Рідні не втрачали надії на те, що він знайдеться живим та неушкодженим. Та, на превеликий жаль, офіційно підтвердилася звістка про загибель Олександра.

Знову гіркий біль утрати в Оратівській громаді

Під час виконання бойового завдання загинув житель села Осична Сергій Бальон, 1985 року народження. Останній свій бій Сергій прийняв 24 листопада 2024 року поблизу Шевченкового Покровського району Донецької області.

Вінницька громада прощається з полеглими захисниками

Максим Турченко воював у складі 4-го окремого стрілецького батальйону. Свій останній бій оборонець прийняв 28 травня на Вовчанському напрямку – поблизу села Стариця Чугуївського району Харківської області. Вдома на Максима чекала мати, для якої він був єдиною опорою.

Олександр Колосенко долучився до захисту Батьківщини торік. Був стрільцем 144 окремої піхотної бригади. Виконував військові завдання на Чернігівському та Донецькому напрямках. Загинув оборонець під час бою 22 травня поблизу села Новомихайлівка Покровського району.

Висловлюємо щирі співчуття рідним загиблих героїв... Вічна слава і вічна пам’ять...

Сторінку підготувала Людмила ПОЛІЩУК