Хто з нардепів із Хмельниччини підтримав законопроєкт, який загрожує свободі слова та викривачам корупції
Вісім нардепів із Хмельниччини підтримали законпроєкт 10242, проти якого виступили медійні та правозахисні організації.
Голосів за його прийняття не вистачило, але документ відправили на доопрацювання.
Ще минулого тижня, а саме четвертого грудня, Верховна Рада України розглядала в другому читанні законопроєкт №10242, проти якого виступили медійні та правозахисні організації, адже він несе суттєві загрози для свободи слова, роботи журналістів, захисту журналістських джерел та викривачів корупції в Україні. І парламентарям не вистачило голосів для його прийняття.
Однак, іншим рішенням проєкт «Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення кримінальної відповідальності за несанкціоноване втручання, збут або розповсюдження інформації, що оброблюється в публічних електронних реєстрах та посилення кримінальної відповідальності під час дії воєнного стану за кримінальні правопорушення у сфері використання інформаційно-комунікаційних систем» направили на повторне друге читання.
ЗМІ проаналізували, як голосували нардепи від Хмельниччині, зазирнувши у поіменні голосування на офіційному вебпорталі Верховної Ради України. І вісім обранців із одинадцяти (дванадцятий нардеп – Олег Лукашук, ще на той момент не був обраний парламентарем) натиснули на кнопку «за». Це представники фракції політичноїї партії «Слуга народу»: Олексій Жмеренецький, Олена Копанчук, Ігор Марчук, Микола Стефанчук, Володимир Ватрас, Юрій Заславський, Сергій Мандзій, а також позафракційний спікер парламенту Руслан Стефанчук.
Не голосували за цей проєкт позафракційний Віктор Бондар та Сергій Лабазюк з депутатської групи «Партія «За майбутнє». Ще один обранець – Олександр Герега (депутатська група «Партія «За майбутнє»), був відсутній.
Таке ж голосування було і за направлення документу на повторне друге читання. Обранці з Хмельниччини проголосували так само. Тож законопроєкт №10242 не знятий розгляду, а може знову бути розглянутий парламенту.
У чому ж його загроза?
«Законопроєкт посилює та впроваджує кримінальну відповідальність щодо різних видів діянь за розміщення у вільному доступі конфіденційної інформації з публічних реєстрів, або інших дій, що створюють можливість вільного доступу до такої інформації невизначеного кола осіб.
Пропоноване покарання у вигляді 8 років позбавлення волі за подібні дії під час правового режиму воєнного стану є непропорційним і фактично перетворює такі злочини на тяжкі. Під прикриттям боротьби із «зловживанням даними» створюється інструмент, який може бути використаний для переслідування журналістів, що висвітлюють корупційні схеми або зловживання владою.
Прикладами розслідувань, автори яких можуть бути притягнуті до відповідальності за нормами цього законопроєкту, є матеріали про схеми виїзду чоловіків за кордон під час воєнного стану або про збагачення представників прокуратури», – йдеться в заяві Медіаруху, а також медійних та правозахисних громадських організацій України, в якій закликали народних депутатів відмовитися від підтримки законопроєкту №10242 в його нинішній редакції.
Заявники вважають, що цим законопроєктом створюється інструмент, який може бути використаний для переслідування журналістів. Зокрема, він відкриває можливість для прослуховування та стеження за журналістами.
«Під прикриттям боротьби зі «зловживанням даними» створюється інструмент, який може бути використаний для переслідування журналістів, що висвітлюють корупційні схеми або зловживання владою. Прикладами розслідувань, автори яких можуть бути притягнуті до відповідальності за нормами цього законопроєкту, є матеріали про схеми виїзду чоловіків за кордон під час воєнного стану або про збагачення представників прокуратури», – йдеться в заяві.
Автори заяви закликають міжнародні організації та правозахисників долучитися до оцінювання цього законопроєкту та висловити свою позицію щодо його впливу на свободу слова в Україні.
А як зазначали у ГО «Transparency International Ukraine», законопроєкт суперечить чинним гарантіям захисту викривачів та здатний підірвати цей інститут, а також захист права журналістів не розкривати свої джерела інформації. За пропонованими нормами поширення конфіденційної інформації з державних реєстрів, а також використання таких даних при підготовці публіцистичних матеріалів стануть тяжкими злочинами. І, відповідно, нададуть можливості для легального стеження правоохоронців за журналістами і викривачами та порушувати щодо них кримінальні справи.
