Їх провели у Вічність на цьому тижні.

Від редакції. Просимо представників громад надсилати до редакції для публікації розповіді про загиблих Героїв-земляків із фото за адресою gazeta@33kanal.com

Був поранений під Авдіївкою

Олег Кравчук народився 27 січня 1976 року в селі Щиборівка.

Після закінчення місцевої школи вступив до Новоселицького ПТУ та здобув професію електрика. Працював на місцевих підприємствах, також їздив на роботу у столицю та за кордон.

Восени 2022 року отримав повістку і пішов захищати Україну. Проходив навчання на Яворівському полігоні у Львівській області, чотири місяці перебував у Німеччині, де навчився обслуговувати танки та бронетехніку. Влітку 2023 року військового відправили на Донецький напрямок. Він був старшим майстром ремонтного взводу гусеничної бронетанкової техніки танкового батальйону. В одному із боїв під Авдіївкою у квітні 2024 року захисник отримав поранення. Лікувався спочатку в госпіталі Дніпра, згодом його перевели у Хмельницьку міську лікарню.

Зі слів матері, Олег поїхав в госпіталь до міста Ромни Сумської області, щоб пройти процедуру комісування. Проте 25 листопада серце Героя зупинилось.

Служив бойовим медиком

У Староушицьку громаду, що на Кам’янеччині, «на щиті» повернувся Сергій Николайчук, 1969 року народження. На фронті він служив бойовим медиком 3 механізованого взводу. Мав звання молодшого сержанта. Загинув захисник 18 листопада під час артилерійського обстрілу в населеному пункті Торецьк Бахмутського району Донецької області.

Віддали шану бійцю

Білогірська громада Шепетівського району прощалась з полеглим захисником Іваном Пономарьовим. Боєць загинув 26 листопада цього року поблизу населеного пункту Нижній Клин Курської області. Його поховали на кладовищі села Малі Калетинці. Герою навіки 42 роки.

Навіки в пам’яті

У Судилівській громаді на Шепетівщині в останню земну дорогу провели оборонця Івана Поповича. Він народився 6 серпня 1977 року у селі Малий Раковець на Закарпатті. Проживав у Судилкові.

Зі своєю дружиною Іван Попович прожив у шлюбі 22 роки. Вони виховали двох дітей. 21 вересня цього року Івана Васильовича призвали на військову службу. Захисник став стрільцем-санітаром. Він загинув 26 листопада в районі Нижнього Клина Курської області.

Завжди приходив на допомогу

Кам’янець-Подільський попрощався з героєм Віталієм Базаєвим. Він загинув у бою з ворогом у віці 42 роки. Про Героя кажуть, що він був надійним товаришем, відданим другом, завжди готовим допомогти. З усіма військовими почестями Віталія поховали на Алеї слави.

Загинув стрілець-снайпер

У Меджибізьку громаду «на щиті» повернувся захисник — Вадим Казановський. Захисник народився 7 вересня 1988 року в селі Требухівці Хмельницького району. Третього вересня цього року чоловіка призвали у військо. Він служив на посаді стрільця-снайпера 3 аеромобільного відділення. 14 листопада поблизу населеного пункту Мартинівка Курської області боєць загинув. Вадиму Казановському було 36 років.

Останнє бойове завдання

У Славуті відбулось прощання із Валерієм Калюжним. Він народився 6 жовтня 1980 року. 30 вересня цього року чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. Він служив навідником, воював у складі гірсько-штурмової роти. 30 листопада під час виконання бойового завдання життя Валерія Калюжного обірвалось. Це сталось у районі населеного пункту Новомлинськ Куп’янського району Харківської області. У загиблого воїна залишились дружина, син, мама, брати і сестри.

Воював у “гарячих точках”

Красилівська громада провела в останню земну дорогу воїна Сергія Микитюка. Чоловік пішов захищати Україну в квітні цього року. Разом з побратимами воював у “гарячих точках” фронту. Він загинув 15 листопада під час виконання бойового завдання в Курській області. Герою навіки 47 років.

Вважали безвісти зниклим

Теофіпольська громада провела в останню земну дорогу Героя Руслана Приходька, 1979 року народження. Він мешкав у селі Волиця. Руслан вважався безвісти зниклим, а тепер повернувся у рідне село «на щиті». Він загинув 5 липня 2024 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Водяне Волноваського району Донецької області.

Обірвалося життя воїна

У Сатанівській громаді попрощалися із бійцем Миколою Підкамінним.

Військовий загинув під час бою поблизу Часового Яру Донецької області. Життя героя обірвалося 21 листопада. Йому було 52 роки.

Зустріли бійця на колінах

Деражнянська громада провела в останню путь загиблого на війні Віталія Ткача. Його життя обірвалося 30 листопада. Жителі громади зустріли бійця на колінах, з прапорами, дорогами встеленими квітами. Віддати останню шану герою прийшли його рідні, друзі, жителі громади.

Війна забирає найдорожчих

Мешканці Плужненської громади на Шепетівщині в останню земну дорогу провели загиблого солдата Сергія Ящука. Герой помер 26 листопада цього року внаслідок травм голови. Це сталось у місті Конотоп Сумської області під час проходження військово-лікарської комісії.

Поховали Сергія Ящука на кладовищі у селі Борисів. Йому назавжди буде 57 років.

Справжній патріот

У Хмельницькому провели в останню земну дорогу героя Олексія Полеця.

Олексій народився 25 червня 1981 року. В дитинстві більше десяти років танцював у складі відомого хмельницького ансамблю «Подолянчик». У березні цього року чоловіка призвали до війська. Він служив у складі 5-ї окремої штурмової бригади на Донеччині. Загинув 3 грудня.

Захиснику України навіки 43…

Був доброзичливим і щирим

У Хмельницькому попрощалися із захисником України Павлом Кітайчуком.

Павло Вікторович народився 17 квітня 1977 року в Криму. У цивільному житті працював двірником на ринку у Хмельницькому. До війська чоловіка призвали в серпні цього року. Захисник служив в окремій президентській бригаді імені гетьмана Богдана Хмельницького. Боровся з ворогом у Луганській області.

Знайомі згадують героя доброзичливою, щирою людиною, хорошим сім’янином.

Павло Кітайчук загинув 29 листопада на Луганщині. В нього залишилися дружина та син.

Загинув у бою з ворогом у віці 47 років.

Помер під час відпустки

У Хмельницькому попрощалися із військовим Віталієм Карачуном.

Віталій народився 30 червня 1980 року. Він працював на фірмі з виготовлення та встановлення пластикових вікон. Пів року тому чоловіка мобілізували. Служив сапером на Донеччині. Під час перебування у відпустці 3 грудня серце Віталія Карачуна зупинилося.

Віталію Карачуну навіки 44 роки.

Згадують як талановитого майстра

Андрій Олійник народився 2 січня 1985 року. У цивільному житті чоловік працював водієм. У вересні цього року його призвали до війська. Герой служив у 79-ій окремій десантно-штурмовій бригаді. Боровся з ворогом на Курахівському напрямку Донецької області. Загинув 11 листопада.

Залишилися мати, сестра, дружина і двоє дітей.

Андрію Олійнику навіки залишиться 39 років.

Добровільно став на захист України

В’ячеслав Ткачук народився 30 березня 1972 року. До призову він працював у “Хмельницькобленерго”. Наприкінці 2022-го року чоловік добровільно став на захист України. За декілька місяців отримав поранення у Донецькій області. Потім служив у штабі однієї з бригад. Помер 2 грудня внаслідок гострої серцевої недостатності.

У чоловіка залишилися мати та син. Поховали Вячеслава Ткачука на кладовищі села Копистин.

Ним варто пишатися

У Хмельницькому попрощалися із героєм Андрієм Франковим.

Андрій народився 23 травня 1983 року. У цивільному житті він захоплювався риболовлею та грою на гітарі. До війська чоловік приєднався декілька місяців тому. Служив на Луганщині у складі окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. Із жовтня Андрій вважався зниклим безвісти.

Загинув боєць 7 жовтня. Андрію Франкову навіки 41 рік.

Поліг на полі бою

У Теофіпольській громаді повідомили, що на війні загинув захисник Петро Лебідь, 1974 року народження, житель села Човгузів.

З першого дня повномасштабного російського вторгнення Петро став на захист держави. 29 листопада 2024 року жорстока війна обірвала життя Героя. Він поліг смертю хоробрих під час бою з ворогом, мужньо виконуючи військовий обов’язок.

Висловлюємо щирі співчуття рідним загиблих героїв... Вічна слава і вічна пам’ять...

Сторінку підготувала Світлана Шандебура