Однак аграрії запевняють, що всі роботи закінчать вчасно, і очікують щедрих врожаїв. До посіву ранніх зернових та зернобобових культур приступили усі області України. Підприємства МХП взялися до роботи одними з перших.

СТОВ «Агрокряж», яке входить у Групу МХП, цьогоріч розпочало роботу пізніше, ніж зазвичай. Під обробітком підприємства 20 тис. 101,6 га угідь. Значна частина орних площ розташована у Вінницькій області — Могилів-Подільський, Чернівецький, Мурованокуриловецький, Жмеринський райони та у Хмельницькій — Деражнянський і Летичівський райони.

Про перебіг весняно-польових робіт у СТОВ «Агрокряж» говорили із заступником директора з виробництва підприємства Віктором Педоренком.

– Як готувалися до посівної і чи все встигли до початку весняно-польових робіт?

– Підготовка до весняно-польових робіт почалася ще взимку з планового ремонту техніки і підживлення озимих культур — пшениці, ріпаку та ячменю. Весна була затяжна, оскільки сніг випав у березні, тому старт посівної кампанії довелося перенести на кілька тижнів. «Бонусний» час ми використали з користю. Тож наразі ми повністю забезпечені насінням, мінеральними добривами і технікою.

– Чи розпочали посівну? Які культури сієте?

– Посівна кампанія стартувала із закриття вологи. 5 квітня розпочали сіяти культури ранньої групи: горох на площі 166 га і цукровий буряк, який зайняв 138 га орних земель. Уже бачимо перші сходи ярого ріпаку (694,5 га) і сочевиці (182,7 га). Зараз сіємо соняшник (4 тис. 607 га), кукурудзу на зерно (1 тис. 379 га) і сою (402 га). Усі роботи плануємо закінчити до 10 травня. Поки все йде згідно з планом. Незначні поломки одразу ліквідовуємо на місцях і продовжуємо роботу.

– Які культури плануєте сіяти і на яку врожайність сподіваєтеся?

– Уже є перші сходи озимих культур, які добре перезимували, тож можна сподіватися на гарний врожай. Цьогоріч норми трохи вищі, ніж у минулому: ріпаку торік зібрали

33 ц, а плануємо отримати 35 ц озимого ріпаку і 28 ц ярого. Озимої пшениці було 65 ц з га, а цьогорічні плани – зібрати 67 ц. Запланували зібрати 87 ц з га кукурудзи на зерно, 35,7 ц соняшнику, 25 ц сої,

60 ц озимого ячменю, 40 ц озимого гороху, 23 ц квасолі та 20 ц сочевиці. Цьогоріч вперше сіємо цукровий буряк. Плани урожайності для цієї культури сягають 500 ц з га.

– Що впливає на урожайність і як можна її підвищити?

– Ми дотримуємося всіх технологічних процесів і норм, виконуємо їх відповідно до технологічних карт. Кілька років поспіль у нас засуха, оскільки ми знаходимося на півдні Вінницької області. Тут погодні умови часто коригують урожайність. Озимі культури, посіяні з осені, в хорошому стані — пшениця, ріпак, ячмінь. Вони гарно перезимували, ми їх підживили, є надія, що перевиконаємо встановлені показники. Ми все виконуємо відповідно до технологій.

– Чи залучаєте додаткові трудові ресурси під час посівної?

– Додаткових працівників для виконання весняно-польових робіт не добираємо. Не залучаємо найманої техніки. Усі технологічні процеси виконують люди, які працюють у штаті підприємства цілорічно. Звичайно, доводиться більше і продуктивніше працювати, мобілізувати сили і технічні ресурси на період виконання посівних робіт.

– У якому стані техніка, необхідна для посівної? Чи купували нову?

– Перед стартом посівної ми оновили нашу технічну базу. Зокрема придбали 2 сучасні сівалки, новий причіпний оприскувач, ротаційну борону, 5 поглиблювачів. Спеціалісти підприємства забезпечені транспортом — купили 3 нових «Дастери», 2 «Ниви». Техніку закуповуємо відповідно до встановлених планів і бюджету. Цьогоріч плануємо придбати розкидач мінеральних і органічних добрив.

– Які інноваційні підходи застосовуєте?

– Цьогоріч ми придбали поглиблювачі, якими робимо глибоке рихлення. Змінюємо оранку на глибоке рихлення і вивчаємо, застосування якої технології дасть кращий урожай. Акцент робимо на глибоке рихлення, що пов’язано із низькими запасами вологи в ґрунті. Активно застосовуємо систему точного землеробства: переобладнали 2 сівалки під точний висів, обприскувачі, щоб зберігалася норма виливу. Зробили широкозахватні сівалки: 16-ти і 8-рядні. Намагаємося вносити добрива в рядок, аби забезпечити при посіві усі рослини мінеральними добривами і отримати кращий результат. Окрім технічних новацій, ми вирощуємо нові сорти озимої пшениці, кукурудзи, ріпаку передових виробників світу і застосовуємо для цього нові технології. Цьогоріч для вивчення посівів буде застосовуватися квадрокоптер. Торік для покращення роботи агрономічної служби були закуплені планшети для впровадження АРМ Агронома – автоматизованого робочого місця агронома. Цьогоріч плануємо закупити планшети для оптимізації і автоматизації роботи інженерної служби.

– Чи впливають на урожайність досвід і професійні якості агронома?

– Агроном — людина, яка контролює усі процеси в рослинництві. На ньому лежить відповідальність за майбутній урожай, тому він має забезпечити своїм професіоналізмом усі агротехнічні процеси. Агроном не повинен боятися приймати рішення. Від цього дуже багато залежить. Так зване агрономічне чуття, бажання вчитися і вдосконалювати свої навички, освоювати нові технології — запорука досягнення кращих результатів. Спеціалістів аграрної служби навчають запрошені представники передових компаній світу. Цьогоріч взимку агрономи вивчали нові сорти рослин, передові культури, а інженерна служба та механізатори переймали досвід використання новітньої техніки.

– Чи залучаєте молодь до весняно-польових робіт?

– Ми завжди допомагаємо молодим спеціалістам, навчаємо, намагаємося направити в потрібне русло. Але все залежить від людини, яка приходить на роботу. Потрібно любити агрономічну справу. Тут жодна мотивація не зарадить. Ми постійно шукаємо студентів, які готові прийти в «Агрокряж» на роботу. Даємо запити у Вінницький національний аграрний університет, запрошуємо молодь на практику і стажування, проводимо тренінги у себе на підприємстві. Люди, які докладають усіх зусиль, мають можливість розвиватися і досягати вищих результатів. Я починав з агронома із захисту рослин, потім «виріс» до головного агронома. Зараз я заступник директора з виробництва. Наша компанія сприяє тому, щоб люди, які можуть і хочуть працювати, мали для цього всі можливості і були відповідно забезпечені. Я — спадковий агроном. Мої батьки теж працювали агрономами і передали мені свою любов до землі і професії. А без цього працювати неможливо. Тут має бути повна віддача, аби натомість отримати винагороду — щедрі врожаї, які перевищують встановлені норми.

Сергій Головко