Від редакції. Просимо представників громад надсилати до редакції для публікації розповіді про загиблих Героїв-земляків із фото за адресою gazeta@33kanal.com
Мешканці Теофіпольської громади попрощались з воїном Юрієм Ткачуком, 1973 року народження. Він проживав у селі Кузьминці. На війні захисник служив майстром ремонтного відділення бронетанкової техніки. Його життя обірвалося 9 грудня у Луганській області. Це сталось внаслідок атаки БПЛА. Герою навіки 51.
У Білогір’ї провели в останню земну дорогу Юрія Жилу. У війську він служив на посаді навідника десантно-штурмового відділення. 25 листопада Юрій загинув. Це сталось поблизу населеного пункту Нижній Клин Курської області. В листопаді йому виповнилося 40 років…
«На щиті» повернувся Віталій Власюк з села Соснівочка Білогірської громади. Він мав неабиякий досвід бойових дій, був учасником АТО. Віталій мріяв стати офіцером, задля чого вступив до військової академії. 11 грудня 2024 року життя військового обірвалося. Йому було 29 років.
У Летичеві Хмельницького району попрощались із солдатом Ігорем Дубинкою. Він народився 23 травня 1984 року. Військовий загинув під час виконання бойового завдання у Запорізькій області.
Новоушицька громада провела в останню дорогу захисника України Валентина Залісного. Захисник мешкав в селі Івашківці. Він захищав Україну з березня 2022 року. Мав звання штаб-сержанта. Життя героя обірвалося 7 грудня біля Покровська.
У Хмельницькій громаді попрощалися з героєм російсько-української війни – Вадимом Харжевським. Військовий був капітаном. Брав участь в АТО. Серце воїна зупинилося 10 грудня цього року в медичному закладі. Вадиму Харжевському було 39 років.
В останню земну дорогу провели жителя села Судилків, героя Миколу Гордійчука. Він народився 19 грудня 1997 року. 28 лютого 2022 року його призвали на військову службу. Він загинув 4 грудня року на Курщині. Воїну було 27.
Жителі Славутської громади Шепетівського району провели в останню дорогу військового Артема Іваніка. Артем народився 23 серпня 1993 року в Славуті. 8 березня минулого року його мобілізували до лав ЗСУ, служив на посаді оператора безпілотних літальних апаратів. Боєць загинув 16 листопада 2024 року під час виконання бойового завдання у Донецькій області.
У Старокостянтинівській громаді відбулася церемонія прощання із солдатом Олександром Озійчуком. Захисник народився 29 вересня 1991 року. Олександр Озійчук загинув 15 листопада цього року під час артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Часів Яр Донецької області.
«На щиті» у Білогірську громаду Шепетівського району повернувся захисник Олександр Танащук. Життя героя обірвалося 9 грудня 2024 року поблизу населеного пункту Адамівка Краматорського району. Йому було 34 роки.
«На щиті» у Волочиськ Хмельницького району повернувся Сергій Чеботарьов. Він народився 27 жовтня 1977 року в місті Сіверськодонецьку Луганської області. Та через військові дії у квітні 2022 року чоловік разом із родиною переїхав до Волочиська. 2 лютого цього року Сергія Чеботарьова призвали до лав ЗСУ. 10 грудня, після важкого поранення, його серце зупинилося. Без батька залишилось троє синів.
У Хмельницькому попрощалися із батьком чотирьох дітей Олексієм Вальчуком. Олексій народився 19 травня 1985 року. Восени цього року Олексій як доброволець став на захист України. Служив в 151-й окремій механізованій бригаді, був оператором безпілотників – керував дронами. Він загинув 6-го грудня на Покровському напрямку. Герою навіки 39.
Олексій Теодорович народився 30 вересня 1975 року в Німеччині – там його батько служив офіцером. Згодом сім’я переїхала у Хмельницький. Навесні 2024 року пішов до війська добровольцем. Олексій Теодорович загинув 5 грудня на Запорізькому напрямку. Герою назавжди буде 49 років. У захисника залишилися батьки і син, який служить у ЗСУ.
Сергій Куба народився 27 серпня 1979 року. Виріс у селі Дубова Старосинявської селищної громади Хмельницької області. Його мобілізували у травні 2024-го. Проходив службу на Покровському напрямку в складі Нацгвардії. Загинув Сергій Куба 30 листопада 2024 року. У нього залишився 19-річний син Артур.
Висловлюємо щирі співчуття рідним загиблих героїв… Вічна слава і вічна пам’ять…
Сторінку підготувала
Світлана Шандебура
Почему ГУР до сих пор не наказало Жирного Ына из китайского марионеточного аналога ЛДНР-т.н. “КНДР”???!!!.. Наряду с живым мясом этот Ын систематически поставляет на РФию снаряды и артиллерию. Уверен, что когда по Ыну станут прилетать неизвестные дроны и ракеты он 1000500 раз задумается:а стОит ли его поддержка Путина атак на северокорейские военные базы,склады, инфраструкткру, заводы, мосты, тоннели и порты…?
Бажано, щоб ці невідомі ракети та дрони прилетіли по Північній Кореї з боку рашки або Китаю.