Її ще називають «Долина хрестів». Це свого роду місцева Фатима, знана як місце явлення Пресвятої Богородиці жителю с. Голинченці, пастуху Якову Мисику. Влітку 1923 року Яків побачив над джерелом Божу Матір з Немовлям і на своє запитання: «Що ми маємо робити?» — почув відповідь: «Хрести ставте, Христа славте».
Того ж дня мешканці села встановили в долині перший хрест, за кілька місяців усю місцевість навколо джерела було заповнено хрестами. Відомо, що одночасно там перебувало понад 16 тисяч хрестів, принесених паломниками з різних країн.
Історично підтверджено, що московська більшовицька влада зрізала хрести кілька разів, сподіваючись зупинити потік паломників. Священників та мирян судили. А сам Яків Мисик мученицьки загинув у в’язниці.
У 2000-х роках розпочалося відродження Йосафатової долини. Нині тут розташований чоловічий монастир (на сьогодні – УПЦ (МП) на честь Воздвиження Хреста Господнього та знаходяться понад десять тисяч великих та малих хрестів. І з кожним роком їх більшає, бо ідуть сюди кожного серпня тисячі вірян.
З початку війни ці походи заборонені. Але кожен вірянин може приїхати сюди індивідуально.
А несподівана деталь у цій уже сучасній історії святині з’ясувалася лише нещодавно.
Виявляється, що під час формування територіальних громад на Вінниччині земля під монастирем та й вся Йосафатова долина були не зовсім коректно передані Українській Православній Церкві Московського патріархату.
Наші журналісти з’ясували, що ініціаторами передачі цієї землі стали тоді депутати Вінницької обласної ради попереднього скликання Вадим Соляник та Людмила Станіславенко.
Їх з другого разу підтримав депутатський корпус. Але не весь. “За” проголосувала тоді ОПЗЖ, “Самопоміч” і, як не дивно, частина Блоку Порошенка та аграрії.
Тепер з’ясувалося, що рішення приймалося з порушенням, адже воно не узгоджувалося із жителями Шаргородської громади. Хоча така процедура передбачена законом.
Тепер керівництво громади намагається розібратися, як так вийшло, що без узгодження, авторитарним чином обласна рада відібрала у них святиню і передала УПЦ МП. Невже ми допустимо, щоб у святині Поділля молились у духовному єднанні з кірілом, який благословив війну проти України?
Сергій Бойчук
