І далі представники громади, місцеві політики і опозиціонери озвучили нам запитання, які, на їхню думку, найбільше турбують Бершадську ТГ. А ми  поставили їх голові Бершадської ТГ Віталію Драгану.

— Як завжди, розпочинаємо із вшанування наших Героїв з Бершадщини, що віддали життя за те, щоб жили ми і Україна. Скільки в Бершадській територіальній громаді воїнів, які повернулись додому «на щиті»?

— На сьогодні, на превеликий жаль, у нас є 129 загиблих земляків. Найбільше воїнів поховано у м. Бершадь, далі йде село Флорино, Війтівка, П’ятківка, інші села та селища громади, які мають Алеї пам’яті із меморіальними табличками своїх односельчан. Вічна їм пам’ять!

— Зараз усі свідомі українці чекають, щоб із бюджетів громад виділяли кошти, які допоможуть Силам оборони здолати ворога. Скільки Бершадська ТГ виділила таких коштів і що закупила для земляків, військових частин?

— У нашій міській раді діє програма соціального захисту, в рамках якої ми забезпечуємо необхідним військовослужбовців з Бершадської громади, які до нас звертаються. Програма передбачає виділення коштів на лікування нашим захисникам після поранення — це до 5000 грн, а також допомога на матеріально-технічне забезпечення — до 10000 грн. Також діє програма щодо надання субвенцій військовим частинам. Станом на сьогодні ми виділили більше 15 мільйонів гривень.

— Ваші опоненти кажуть, що в бюджеті громади за минулий рік залишилось 60 млн невикористаних коштів, які можна було б спрямувати на допомогу війську, але цього не сталось. Як ви прокоментуєте це?

— Безумовно, сьогодні головний пріоритет для мене і міської ради — це підтримка Збройних сил України. В мене, як у господаря територіальної громади, є обов’язки, які передбачені законодавством України, а саме: забезпечення житєдіяльності медичних, освітянських, комунальних та інших закладів, виробництво теплової енергії, її подача в домівки, житло, де проживають сім’ї військовослужбовців, а також в ті навчальні заклади, де навчаються діти військовослужбовців. Це ж стосується організації підвозу дітей до закладів освіти. Ми маємо вирішувати питання територіальної громади, паралельно працювати над допомогою для військовослужбовців, тому із перехідного залишку більше 15 мільйонів гривень було спрямовано на підтримку Сил оборони.

— Великого резонансу набув конфлікт вашого підлеглого — директора Бершадського комунального ринку Андрія Ткачука, коли того зупинили представники ТЦК, а він облаяв їх. Які заходи Ви вжили щодо нього, адже він ще є і депутатом?

— Я вважаю, що не я, а він має давати коментар події, що там і як сталось. Що стосується моєї позиції, то я вважаю, що поведінка депутата є неприйнятною. Зі свого боку, я провів роботу з ним, і переконаний, що він усвідомлює свою провину. Наскільки мені відомо, по цьому факту відкрите кримінальне провадження, проводиться досудове розслідування. Сьогодні працівник ТЦК та Андрій Ткачук порозумілися і пішли на примирення. Як далі це все буде розвиватись — побачимо.

— Жителів сіл турбує доля їхніх шкіл. Бо селяни переконані: немає школи — немає села. Воїни обурюються — доки ми воюємо, у наших дітей забирають школи. Як зі скороченням навчальних закладів на Бершадщині?

— На сьогоднішній день у нас функціонує 4 ліцеї та 5 — професійний, який ми фінансуємо виключно з місцевого бюджету. Та ще 8 гімназій. З 1 вересня 2027 року у нас буде 3 ліцеї та 10 гімназій. І школи за цей час у селах громади ліквідовувати не будуть, але приводитимуть до відповідного статусу гімназії чи ліцею.

– Ви підписали протокол намірів про співробітництво Бершадської ТГ з містом Республіки Молдова Ришкани. Які перспективи бачите у такій співпраці?

— Хочу виділити кілька речей, по-перше — можливість вибудовувати міжнародні мости, які дозволяють переймати досвід інших країн та громад. По-друге — це міст, через який ми можемо вибудовувати комунікації для місцевого бізнесу, освіти, культури та інших галузей для їхнього розвитку. По-третє — маючи громади-партнери, ми можемо більш успішно залучати та реалізовувати спільні проєкти, що фінансуються ЄС та міжнародними фондами, оскільки це говорить про нашу відкритість та активність. Також хочу додати, що в місті Ришкани найбільшою етнічною групою є українці, яких там проживає близько 30%.

– Депутати Бершадської міської ради голосували декілька разів за зняття з посади секретаря ради Віктора Олійника. Але Ви накладали вето на їхнє рішення. Чому? Ваші аргументи?

— Депутати дійсно хотіли зняти секретаря. На мою думку, це їхнє чисто політичне рішення, яке не має аргументації. Секретарем є людина, яка має дві вищі освіти, багаторічний досвід у юриспруденції, працював у органах влади. Я вважаю, що він чудово виконує свою роботу. Реальних аргументів від депутатів у порушенні законодавства чи невиконанні своїх посадових обов’язків я не чув. Деякі депутати бажали переобрати секратаря з іншої по­літичної сили для того, щоб не давати можливості мені як міському голові працювати. Вони створюють постійні інтриги, скандали, плітки, чвари... Сьогодні певна група депутатів, а це в основному колишні керівники різних рівнів, недооцінюють ситуацію у країні і в звичний для них спосіб займаються політикою, а також майбутніми виборами, бо мріють повернутися на свої «підігріті» місця. Але насправді вони не уявляють, що таке сьогодні бути керівником громади. Тому хочу звернутися до депутатів всіх рівнів — перестаньте займатися політикою у раді під час кривавої війни в країні, регулярно відвідуйте постійні комісії і саме на них ретельно розбирайтеся у проєктах рішень, вносьте ділові пропозиції, а потім обов’язково ідіть на пленарні засідання та голосуйте, бо на ваші рішення чекають люди, а головне — Збройні сили України.

– Це правда, що у вашій ТГ штат 146 осіб? Він роздутий, чи такі стандарти у кожній громаді?

— Хочу детально пояснити, що до реформи децентралізації на території громади працювали районна адміністрація, районна рада, міська рада та сільські ради. Зараз функції, які виконували ці установи, виконує Бершадська міська рада у частині делегованих повноважень. Бершадська міська рада — це не лише місто Бершадь, а ще 18 старостинських округів. Тому працівники, які входять у штат ради, працюють і у селах, і в місті Бершадь. Що цікаво, до реформи кількісний склад становив 250 працівників! Зараз працює на 100 осіб менше, а це означає, що менші видатки на утримання апарату та виконавчих органів. Ще хочу додати, що кожна громада індивідуальна. Не можна судити та порівнювати громади з кількістю жителів 15 тисяч та з 7 старостинськими округами та громаду з кількістю жителів 43 тисячі та з 18 старостинськими округами. Очевидно, що штати будуть різні! В громадах, які по своїй чисельності та адміністративній структурі відповідають нашій громаді, кількість працівників приблизно така сама, як і в нас.

– Громада і депутати по-різному відреагували на купів­лю грейдера. Він коштує 6 млн. Які Ваші аргументи за його придбання?

— Якщо бути точним, то вартість грейдера на торгах склала близько 4,4 млн грн. Стосовно аргументів, по-перше — в громаді 392 кілометри доріг, які потребують обслуговування шляхом грейдерування та підсипання. Якщо вчасно не обслуговувати дорогу, її відновлення буде коштувати набагато дорожче. По-друге — як я озвучив вище, громада складається з 18 старостинських округів, а отже, маємо дбати про людей, які живуть на території всієї громади, забезпечувати їхній комфорт, відповідні умови для життя. Наявність прогорнутої дороги — запорука того, що екстрені служби вчасно та оперативно прийдуть на допомогу! По-третє — комунальне під­приємство успадкувало від попередників єдиний грейдер 1980-их років. Вкладати сотні тисяч у ремонт старого грейдера або наймати підприємців, які за кошти бюджету будуть грейдерувати дороги, недоречно. По-четверте, не варто забувати, що в країні війна і у випадку надзвичайної ситуації приватні підприємці не завжди готові діяти оперативно, виконувати вказівки керівництва для ліквідації чи врегулювання надзвичайної ситуації. Держава та місцеве самоврядування мають бути самодостаніми.

– Що хочете побажати жителям Бершадської ТГ та всієї України в новому році?

— Дорогі жителі Бершадської громади та всієї України! У новому році бажаю вам міцного здоров’я, сімейного затишку та віри в краще майбутнє. Нехай 2025 рік стане роком перемоги, миру і процвітання для нашої країни, а в кожній оселі панують любов, злагода та достаток. Разом ми здолаємо всі виклики!

Тетяна РЕДЬКО