У двадцять років разом із односельчанами Косма відвідав Святу Землю та Святу гору Афон. У 1896 році Косма став послушником Свято-Пантелеймонівського монастиря на Афоні. Кілька разів Косма відвідує Єрусалим та інші святі місця Сходу.

У 1904 році Косма прийняв чернечий постриг з ім’ям Ксенофонт. У 1913 році отець Ксенофонт став насельником Києво-Печерської Лаври. У часи Першої Світової війни він разом із іншими лаврськими монахами виконував обов’язки брата милосердя у санітарному поїзді сполученням Київ-Львів.

Під час тяжкої хвороби, у 1931 році, отця Ксенофонта було пострижено у велику схиму з ім’ям Кукша. З 1938 року починається тяжкий восьмирічний сповідницький подвиг преподобного Кукші. Його засудили до 5 років таборів, а після відбуття терміну – до 3 років заслання.

Після заслання преподобний Кукша повернувся до Києва. У 1951 році преподобного Кукшу перевели до Свято-Успенської Почаївської Лаври, а в 1957 році до Іоано-Богословського монастиря Чернівецької єпархії. Останні роки життя святого старця, який сподобився дару молитви, чудотворіння, прозорливості та зцілення, були пов’язані з Одеським Свято-Успенським монастирем. Преподобний відійшов у вічність 24 грудня 1964 року.

В ризниці Свято-Вознесенського чоловічого монастиря є ікона з часточкою святих мощей преподобного Кукші Одеського, а також часточка домовини та облачення в яких був похований преподобний.