Сьогодні, 5 січня, Вінницька громада прощається з двома Захисниками України. У вічну путь проводжають вінничан Володимира Білоуса та Миколу Скоропада.
Воїн Володимир Білоус мав позивний «Позитив»
Володимир Білоус долучився до захисту Батьківщини від російських агресорів у 2023 році. Боронив рідну землю у складі 77-ї окремої аеромобільної Наддніпрянської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ на донецькому та луганському напрямках. Під час виконання одного з таких бойових завдань Володимир отримав важку мінно-вибухову травму. Це сталося 26 лютого минулого року поблизу міста Краматорськ. Відтоді проходив тривале лікування та реабілітацію, втім наслідки поранення виявилися смертельними. Воїн відійшов у вічність цьогоріч 1 січня. Йому було 38 років.
Вінничанин Володимир Білоус народився 6 серпня 1986 року. Після закінчення 33-ї школи здобув професійну освіту у Вінницькому технічному фаховому коледжі, а вищу – у Вінницькій філії Європейського університету, де отримав диплом бакалавра з менеджменту. Працював майстром на будівництві. Виховував двох дітей, був гарним батьком та чоловіком, розповідає дружина Небесного Воїна Ольга.
«На війні Володимир мав позивний “Позитив” – це, мабуть, найкраще відображає його характер. Він ніколи не занепадав духом, був оптимістом по життю – веселим та щирим, – каже жінка. – А ще надзвичайно справедливим і чесним. Найкращою людиною, яка може бути у цьому світі…»
Церемонія прощання з Володимиром Білоусом розпочнеться сьогодні о 12:00 за адресою: пров. Зелений, 3/8.
Чин поховання воїна відбудеться о 13:00 на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Підполковник Микола Скоропад пішов боронити Батьківщину, перебуваючи вже на пенсії
Микола Миколайович Скоропад народився 5 січня 1971 року в родині військових. Сім’я переїхала до Вінниці, де Микола Миколайович проживав все життя. Ходив до школи №32.
Після здобуття середньої освіти вирішив присвятити своє життя військовій справі. Навчався на військового розвідника. Згодом служив у Повітряних Силах ЗСУ. Мав звання підполковника.
Коли почалася повномасштабна війна, Микола Миколайович вже був на пенсії, мав інвалідність. Проте бувши людиною високопатріотичною та відданою своїй справі, не міг стояти осторонь та знову долучився до війська. Служив начальником відділення штабу 144-ї окремої піхотної бригади з 22 лютого 2023 року – з перших днів заснування цього підрозділу. Виконував бойові завдання на сіверському напрямку.
На жаль, не витримало серце. Миколай Миколайович помер у лікарні.
Вдома на Захисника чекала велика родина, діти, онуки.
«Батько був людиною відданою своїй справі, чесною, справедливою. Не терпів неправди. Справжній патріот та професіонал», – говорить син Миколи Скоропада, який теж пішов по стопах батька та став військовим. Наразі він боронить Україну від російських загарбників.
Прощання із Миколою Миколайовичем Скоропадом розпочнеться о 14:00 відспівуванням у Спасо-Преображенському кафедральному соборі. О 15:00 воїна поховають на Алеї Слави Сабарівського кладовища.
Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять та слава Героям!
