За поєдинком двох найвидатніших «супер­тяжів» Усика та Ф’юрі із захопленням спостерігав увесь світ. Але не менш ви­до­вищними були цього вечора у столиці Саудівської Аравії бої інших титулованих боксерів. Серед них ще один український профі, вінничанин Сергій Богачук.

І навіть, якщо сьо­годні він живе та тренується в Лос-Анджелесі, рідну Він­ницю, яка дала йому старт у великий професійний бокс, Сер­гій пам’ятає завжди і присвячує їй свої нові перемоги.

Певно, найпершою людиною, яка зателефонувала Сер­гієві Богачуку піс­ля блискучої перемоги в Ер-ріяді, був його вінницький тренер Микола Маньківський.

– Звісно, я його привітав від імені всіх земляків. Ми обговорили бій. Сказав йому, що сподобалось, а де потрібно допрацювати. Ви ж знаєте, що він закінчив поєдинок з Ішмаелем Девісом достроково. Технічним нокаутом у шостому раунді. Він такий же рухливий, але молодець, що вичікує слушний момент. Як кажуть, довго запрягає, але швидко їде.

По ходу поєдинку думаю, що він міг укласти англійця раніше. Але головне, що мій вихованець вінничанин Сергій Богачук не лише захистив титул чемпіона світу за версією WBA Continental у першій середній вазі, а й виборов пояс IBF Continental. Він тепер став обов’язковим претендентом на титул чемпіона світу за версією WBC, — розповів Микола Маньківський.

Сергій прийшов до боксерського клубу у 2008 році під­літком. Але наполегливості та натиску мав на трьох. Тренувався, мужнів. З його характером не дивно, що за 7 років хлопця помітили на великих українських, а згодом і на міжнародних рингах. Він виступав у складі «Українських отаманів». І вже там почалось його сходження у професійний бокс.

– Він дуже перспективний спортсмен. Після знакового бою у Харкові, де отримав переконливу перемогу над олімпійським чемпіоном кубинцем Роніелем Іглесіасом Сотолонго, Сергія помітили американ­ські промоутери.

Боксер одружився в Україні. І поїхав до США з молодою дружиною Іриною. Нещодавно у подружжя народилася донька. Вони там вже купили будинок. Тепер батьки народженої там дитини по закону можуть стати громадянами Сполучених Штатів.

Я знаю, що при першій же нагоді Сергій завітає в Україну і до Вінниці. У них в родині дуже гостре почуття відповідальності. Брат з перших днів російської повномасштабної агресії пішов у ЗСУ. Сам боксер допомагав вінницькому підрозділу ТРО. Він і зараз допомагає нашим захисникам. Не можу назвати суми, бо вважаю некоректним запитувати в нього про гонорари за проведені бої, — ділиться перший тренер вінницького чемпіона.

Хоча, за інформацією світових ЗМІ, гонорари успішних боксерів-профі рахуються шестизначними цифрами.

Микола Маньківський захоплено розповів про вечір великого боксу у Саудівській Аравії, про вражаючу перемогу Олександра Усика над Ф’юрі.

І про американські тренувальні будні свого вихованця Сергія Богачука, який у цьому світовому святі спорту підтвердив клас він­ницької школи боксу і не залишив жодних шансів британцю Ішмаелю Девісу.

– Це для мене як бальзам на душу. Це моя мотивація вишукувати серед наших пацанів нових чемпіонів, готувати справжніх бійців, гідних престижних міжнародних поясів за різними версіями.

Зараз я вже рік працюю у ново­му боксерському клубі Він­ниці. Він називається «Брідж». Треную 60 юних спортсменів. І маємо гідні результати. Нещодавно четверо наших вихованців поїхали на всеукраїнські змагання. І всі привезли по медалі. Так що вінницька школа боксу готує нових зірок спорту, — впевнено каже Микола Маньківський. — І їх також надихають перемоги наших вихованців у престижних світових турнірах.

Анатолій Жучинський