На фото: Митрополит Симеон та священники, які першими в Україні перейшли із МП до ПЦУ

ПЦУ повернула собі незалежну від москви церкву. Наголошуємо, повернула, а не отримала нову церкву, як це намагаються подати рупори кремля, бо коли ще по москві ходили дикі звірі і були болота, Київська Русь -Україна вже була охрещена Володимиром Великим.

За іншими свідченнями — ще князем київським Аскольдом. І ще в 988 році, за пів тисячоліття до московії, Київ отримав незалежну церкву. Але нашу митрополію незаконно привласнила собі російська імперія. І ось, на звернення незалежної України, вивчивши всі архівні дані, релігієзнавці та духовні особи на чолі із Вселенським Патріархом Варфоломієм повернули Україні Томос. Тобто законне право бути незалежною церквою і не підпорядковуватись кірілу.

Нагадуємо ті події. 15 грудня 2018 року в Києві відбувся Об’єд­навчий Собор, учасники якого одноголосно створили Православну Церкву України.

5 січня 2019 року Вселенський Патріарх Варфоломій підписав Томос про автокефалію Православної Церкви України. Його отримала делегація з України на чолі із митрополитом Київським і всієї України Епіфанієм, якого обрали очільником ПЦУ на Об’єд­навчому Соборі.

Сьогодні ПЦУ налічує понад вісім тисяч релігійних громад, і їхня кількість постійно зростає, зокрема внаслідок переходу громад УПЦ (МП) у підпорядкування ПЦУ.

Історична мить. Вселенський патріарх підписує Томос для ПЦУ

Від перших днів свого існування ПЦУ піддається інформаційним атакам російської пропаганди.

Поширюючи фейки про ПЦУ, а також підбурюючи деяких представників УПЦ (МП) до деструктивних дій, ворог прагне дестабілізувати українське суспільство через церкву.

Ми завітали до кафедрального Спасо-Преображен­ського храму у м. Вінниці, громада якого разом із митрополитом Симеоном (народженим у с. Райківцях на Хмельниччині) першою перейшла до ПЦУ із Московського патріархату. І митрополит Вінницький і Барський Симеон, який очолював одну із найбільших громад УПЦ МП в Україні. Він, один із двох митрополитів цієї церкви, зрозумів, що правда за ПЦУ, і пішов на Об’єднавчий Собор, щоб створити єдину українську православну церкву.

Спочатку більшість митрополитів і Московського патріархату дала добро на участь у такому Соборі. Але невидима рука москви попрацювала так, що вже на Соборі виявилось лише двоє таких митрополитів – Олександр та Симеон.

І ось саме тоді УПЦ (МП) зробила ту фатальну помилку, яку не може виправити зараз. І навряд чи зможе. Бо хіба думали очільники Московського патріархату, маючи більше 10000 приходів, що Бог вибирає правду, а не кількість?

Тому через 6 місяців вже не добровільно, як на Соборі, а згідно із законом УПЦ (МП) потрібно буде робити вибір…

Цікаво, що тоді, на Соборі у 2018-му, вони б легко могли вибрати, через кількість митрополитів МП, свого ставленика на місце митрополита Київського і всієї України Епіфанія. Тепер доведеться лише увійти до ПЦУ чи знайти інший шлях підпорядкуватись Вселенському Патріарху, проти якого так ревно виступали…

Свято-Преображенський собор збирає тепер тисячі вірних українській церкві

Журналістам «33-го» ось що розповіли у соборі, який першим в Україні перейшов із УПЦ (МП) до ПЦУ:

– У нашому Спасо-Преображенському соборі бували Петлюра, інші видатні особистості України, але й російські царі. Де розтрощили фанати унікальний орган філармонії. А за СРСР тут довгий час були склади гуми та тренувальні зали боксерів.

В той вечір, перед тоді Різдвом, 5 січня, люди прийшли на вечірню службу неймовірно піднесені. Чекали сходження Віфлеємської зірки. Перше Різдво, коли за 100 років звучала українська молитва. Митрополит Симеон, в цьому соборі його кафедра, поїхав із митрополитом Епіфанієм у складі делегації ПЦУ отримувати Томос до Фанару.

– Фанатичні маси, зазомбовані московитськими священниками, поширювали несусвітню брехню «про термос», «політичну лжецеркву», вішали інші ярлики. Пройшли чутки про підготовку підігрітими промосковськими священниками штурму храму. Тому молились із охороною, яка ночувала тут.

Якщо чесно, найбільше боялись, щоб літак із нашими митрополитами-посланцями долетів до резиденції Вселенського патріарха, до Стамбула і повернувся назад. Щоб в літак не заклали вибухівку. Бо ж московити здатні на все…

Але, хвалити Бога, вже воду на Богоявлення ми всі охрещували в кафедральному соборі української церкви. А наш владика митрополит Симеон увійшов до найвищого органу ПЦУ, як і інші митрополити із Вінниччини та Хмельниччини, інших областей. Але скільки здоров’я у них забрали зазомбовані проповідники і прихильники кіріла. Скільки нервів спалено…

Тому просимо: помолімось в ці дні за здоров’я кожного митрополита, священника та парафіянина, хто наважився на цей історичний крок – розпочати новий відлік даної нам Богом Церкви в Україні. Христос посеред нас – і є і буде!

Тетяна Редько