Дубова справа в Ямполі: Начальство кришує незаконну вирубку?

Це при тому, що всього по району вирубано незаконно дубів за останні роки на суму близько ста мільйонів гривень. Я про це вже не раз повідомляв на сесії райради. Райрада навіть підтримувала мої запити і за ними приймала відповідні рішення, які злочинно не виконувала. Просто забувала. Вирішив діяти через Вінницю.

Одним словом, слідчооперативна група виїхала на місце злочину вчасно. Застукала трьох. Більше 60 шматків стовбурів дубів вже були на вантажівці, а решта — ще п’ятдесят — завантажити не встигли. Зараз весь той ліс знаходиться, як речовий доказ, на зберіганні в райвідділі поліції. Того самого райвідділу, який прославився на всю Україну хабарництвом в особливо великих і на самому високому рівні. Тому, звісно, я переживаю, чи не сплавлять вони ці дубові речові докази. А розслідуванням цієї дубової кримінальщини займається слідчий Медвідь. Про хід розслідування буду інформувати. Інтуїція мені підказує, що ниточка тягнеться до людей в погонах і при владі. Так цинічно і сміливо, майже в Ямполі, ці різуни могли діяти тільки під прикриттям високих начальників.

До речі, в урочищі «Карпова» також варварськи вирізають дуби. Отримав офіційний документ від слідчого пана Медвідя. В ньому імена і прізвища головних фігурантів справи. В іншому документі бачимо, скільки це все може коштувати. Поліція зафіксувала дев’ять зрізаних дубів. У середньому виходить зі всіма остаточними штрафами і доплатами — десять тисяч гривень один дуб. Отже, дев’ять зрізаних дубів можуть тягнути на 90-100 тисяч гривень. На скільки потягнуть реально — побачимо незабаром в Ямпільському районному суді. Але це, якщо справа дійде до суду!

З гіркого досвіду, коли побили редакційний фотоапарат у моїх руках, високі районні начальники в громадському місці — цинічно, прилюдно можу сказати, що якщо дуби не натягнуть на значно більше як сто тисяч гривень, то до кримінальної справи, а відтак і до суду може не дійти. Це все буде вважатися АДМІНСПРАВОЮ, не вартою серйозної уваги СБУ. А що саме до такого фіналу йде, я вже відчуваю. Це ж не вбивство, не згвалтування, кажуть у поліції. І жаліються, що самі за свій кошт доставляли у райвідділ частину незавантажених дерев. Чому? Бо суддя Микола Дзерин не дав дозвіл на конфіскацію машини як засобу вчинення злочину і одразу віддав її різунам дубів. Тому поліція шукала свою, заправляла і сама доправляла у відділок решту метровок.

Мені дуже цікаво, якими дровами опалюють свій будинок суддя Микола Дзерин та поліція — при нагоді запитаю їх. На мою думку, спалювати таку ділову деревину в пічках – це те саме, що палити гривнями, але не своїми, а наступних поколінь. Як ви вже, певне, здогадалися, слідчий Ямпільського райвідділу поліції пан Медвідь мені повідомив, що керівництво райвідділу заборонило йому давати мені дозвіл на фотографування двох куп дубових метровок, які зберігаються тут. Хоча якби не моя заява про незаконну вирубку, то ці дві купи дров, нарізаних в лісі на околиці Ямполя, мабуть, тут би не перебували.

Отже, покажу вам святая святих – дров’яний склад самого райвідділу поліції. Тут зараз зберігається, на мій погляд, не менше одного залізничного вагона дубових прекрасних метрівок. Слідчий Медвідь запевняв мене в тому, що це речові докази по кримінальних справах про незаконні вирубки. Я запитав сусідів цього складу — працівників Укртелекому — і ті мені повідомили, що цими метровками поліція взимку обігріває себе.

Якщо так, то чому цими дровами не могли б погрітися сім’ї бідні, воїнів-фронтовиків, наприклад, сім’я сапера Андрія Жолонка з Русави, якого дуже добре знає суддя Микола Дзерин? Сільська рада вже не перший рік відмовляє їй в допомозі дровами. Чому, якщо тут стільки конфіскованих дров?!

З цим запитанням і напросився позачергово як депутат райради на прийом до начальника райвідділу поліції. Він мене одразу «просвітив»: це дрова, в основному поліції, закуплені (чуєте, друзі, закуплені! — за бюджетні кошти) для спалювання в котельні поліції. Скільки серед них речових доказів – не уточняв.

Як би там не було, але, як бачите, цей склад дров поліції і водночас речових доказів по кримінальних справах не замкнений і без охорони. При бажанні з нього легко можна вивезти, винести чи замінити будь-які речові докази. Отож можна лиш дивуватися, як взагалі можуть розглядатися кримінальні справи з такими доказами на такому зберіганні? Але судді Миколі Дзерину і його колегам краще знати, вони розглядають і, мабуть, ухвалюють вироки, про які я теж не чув.