Від редакції. Просимо представників громад надсилати до редакції для публікації розповіді про загиблих Героїв-земляків із фото за адресою gazeta@33kanal.com

Захищав Україну з перших днів війни

Судилківська громада, що на Шепетівщині, зі скорботою та сльозами в останню земну дорогу проводжала Героя-захисника України, водія-сапера інженерно-саперного взводу Юрія Хомарецького.

Юрій народився 11 серпня 1978 року в Судилкові, та все життя сім’я проживала у селі Поляна.

Після закінчення школи він працював у Мальованському лісництві трактористом, потім влаштувався на роботу в Шепетівський держлісгосп. Разом з роботою поєднував навчання у Малинському лісотехнічному технікумі, здобув спеціальність лісівника. Сім’я і родина завжди були найголовнішим і найціннішим пріоритетом для Юрія, пишався двома синами та донечкою.

З перших днів повномасштабного вторгнення рф Юрій Володимирович добровольцем Шепетівського батальйону ТРО став на захист рідної землі. Брав участь у боях за Харківщину, Лиман, Бахмут, Сумщину. У листопаді 2022 року, у боях під Бахмутом, дістав важке поранення, та після одужання – знову на захисті країни.

«Має відзнаки та нагороди військового командування… 3 січня 2025 року життя Юрія Хомарецького трагічно обірвалося…» – кажуть у громаді.

Незламний дух бійця

У Старокостянтинові провели в останню земну дорогу Героя Дмитра Кухарчука. Воїн загинув 5 січня під час виконання бойового завдання на Куп’янському напрямку.

Як розповіли у Староостропільській громаді, Дмитро Кухарчук народився 15 березня 2000 року в селі Сербинівка. У 2021 році він підписав контракт з Національною гвардією України. Коли почалося повномасштабне вторгнення, пішов захищати країну.

«Дмитро переніс три поранення, три контузії. Але дух бійця був незламним. Потім перевівся у третю штурмову бригаду. 5 січня 2025 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Першотравневе Ізюмського району на Харківщині боєць отримав смертельне поранення», - повідомляють у громаді.

Дмитрові Кухарчуку назавжди залишилось 24…

Віддали шану Герою

Жителі Старокостянтинівської громади віддали шану та гідно провели в останню земну дорогу воїна Федора Андрейціва.

Вірний військовій присязі, Герой загинув 1 січня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Петропавлівка Куп'янського району Харківської області, повідомляють у громаді. Вічний спочинок захисник знайшов на сільському кладовищі в селі Капустин.

Гідний шлях учителя

У Шепетівці попрощалися із 43-річним солдатом Віктором Качоровським, вогнеметником роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту однієї з військових частин.

Віктор Миколайович народився 12 січня 1981 року в Шепетівці. У 1999 році, закінчивши школу, вступив до Житомирського державного педагогічного університету імені Івана Франка на фізико-математичний факультет. В університеті був активним учасником команди КВК. Після закінчення університету працював у Шепетівській загальноосвітній школі №5 вчителем математики та фізики.

У серпні 2024 року Віктор Миколайович став на захист України. Пройшов військову підготовку та був призначений вогнеметником роти радіаційного хімічного та бактеріологічного забезпечення. Виконував бойові завдання на Лиманському напрямку Донецької області.

Загинув Віктор Качоровський 2 січня 2025 року поблизу міста Краматорськ Донецької області. Йому назавжди буде 43 роки.

Жалоба за мужнім захисником

На Ізяславщину навіки повернувся захисник – 47-річний мешканець села Лютарка, навідник кулеметного відділення кулеметного взводу Володимир Добровольський.

На знак скорботи за воїном у місті оголосили триденну жалобу, на будівлях та спорудах місцевого самоврядування приспустили державні прапори.

Поховали Володимира Добровольського у селі Лютарка.

А Герою було лише 30

Жителі Кам'янця-Подільського прощалися із Героєм Сергієм Надольським.

Як повідомляють у Кам'янець-Подільській міській раді, Сергію було лише 30 років.

«Низько схиляємо голови перед пам'яттю Героя, який віддав своє життя за свободу і незалежність України. Щирі співчуття рідним загиблого», - висловлюють співчуття у міській раді.

Поховали Героя на Алеї Слави.

Життя забрала війна

В Антонінській громаді, що на Красилівщині, в останню земну дорогу провели жителя села Мала Салиха Сергія Дубенка. Солдат, водій кулеметного взводу Сергій Дубенко загинув 31 грудня поблизу населеного пункту Курахове Покровського району Донецької області.

Йому навіки 37 років…

Воїн Світла

У селі Михнів Ізяславської громади попрощалися з Андрієм Юрійовичем Павловським.

«На небі запалала ще одна зіронька Воїна Світла – 35-річного михнівчанина-оборонця Павловського Андрія Юрійовича. Серце воїна зупинилось 4 грудня 2024 року на Херсонщині. Важко усвідомити і прийняти, що ці молоді серця полишають нас…» - повідомили в Ізяславській міській раді.

У Небесному війську

У Полонській громаді, селі Юровщина, навіки спочив Василь Літнарович. Навідник-оператор механізованого взводу загинув 24 грудня 2024 поблизу населеного пункту Шевченко Покровського району Донецької області. Василю Літнаровичу навіки 32 роки…

Вічний спокій душі захисника

У Шепетівському районі в селі Мирутин віддали шану солдату Володимиру Дризику.

Народився Володимир Петрович 26 червня 1987 року в селі Берездівка Железінського району Павлодарської області (Казахстан).

У 1989 році, коли Володимиру виповнилося 2 роки, сім'я переїхала в Україну - село Мирутин Шепетівського району Хмельницької області.

Проходив строкову службу в 169 навчальному центрі імені князя Ярослава Мудрого, відомого як навчальний центр «Десна». Згодом - у 62-й окремій механізованій бригаді сухопутних військ - м. Бердичів.

У 2008 році, після проходження строкової служби, Володимир зустрів свою кохану дружину Віталію і змінив своє місце проживання, переїхавши в с. Баловне Миколаївського району Миколаївської області. Там народилися дві донечки.

Після вторгнення російської федерації Володимир повертається на Хмельниччину і йде працювати в Мирутинський ліцей оператором.

13 грудня 2024 року був призваний до лав ЗСУ.

1 січня 2025 року трагічно обірвалося життя воїна. Схиляємо голови у скорботі разом з рідними й близькими та висловлюємо їм найщиріші співчуття. Нехай душа захисника знайде вічний спокій.

8 січня 2025 року у Теофіпольській громаді провели в останню дорогу військовослужбовця, захисника України Коробейка Олександра Миколайовича

Народився Олександр 22 лютого 1976 року у селі Турівка Теофіпольського району. Після закінчення Теофіпольського СПТУ – 34, працював механізатором у місцевому господарстві, далі на Теофіпольському цукровому заводі, завжди брав участь в громадських роботах по благоустрою села.

З 01 серпня 2024 року став бійцем Збройних Сил України. Службу проходив на посаді водія стрілецької роти на Сумщині. Однак, серце воїна зупинилось 31 грудня 2024 року, під час виконання обов’язків військової служби.

Громада стоячи на колінах зустрічала воїна. Траурний кортеж з тілом загиблого бійця прибув до храму Святої Великомучениці Катерини Православної Церкви України у селищі Теофіпольського цукрового заводу, де відбулася панахида за загиблим.

Поховали Олександра Коробейка у селі Турівка, на місцевому кладовищі, з усіма військовими почестями.

Світла пам’ять про Олександра - чудову людину залишиться у наших серцях і молитвах, у нашому блакитному небі і відвойованих жовтих полях України.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, просимо Господа дати їм сили вистояти в такому безутішному горі.

Вічна слава полеглим Воїнам!

Довгою виявилась остання дорога додому загиблого воїна, жителя села Кунча Загорського Анатолія Миколайовича, 1977 р.н.

8 березня 2023 року виконуючи бойове завдання за призначенням в ході ведення бойових дій на Донеччині загинув сержант ЗСУ Анатолій Загорський.

13 січня 2025 року Герой назавжди повернувся додому. Місце вічного спочинку Анатолія - «Алея Героїв» кладовища селища Теофіполь.

Сумна звістка прийшла знову

Теофіпольська громада втратила ще одного свого захисника. У війні з російським окупантом 05 січня 2025 року, проявивши стійкість та мужність, внаслідок ворожого обстрілу противника на Харківщині загинув наш захисник, житель села Кунча Долян Василь Володимирович, 1976 року народження.

Вірний військовій Присязі та українському народові, він з гідністю ніс військову службу, вірив у Перемогу та цілісну, вільну Україну й віддав найцінніше за цю мрію – своє життя.

14 січня 2025 року Герой - Долян Василь Володимирович назавжди повертається додому.

Висловлюємо щирі співчуття рідним загиблих героїв... Вічна слава і вічна пам’ять...

Сторінку підготувала Світлана Шандебура