«За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові…», – йдеться в Указі Президента.
Василь Ковилін родом з Вінниччини, із села Сьомаки Хмільницької громади.
Загинув 9 травня 2024 року.
Йому було лише 29.
Ковилін Василь Олександрович із позивним «Бабай» служив у батальйоні оперативного призначення «Хорив» Президентської бригади НГУ «Буревій».
«З першого дня повномасштабного вторгнення Василь пішов добровольцем до лав Національної гвардії України та виконував бойові завдання поблизу Лисичанська, Сєверодонецька, Бахмута, Білогорівки та у Серебрянському лісі.
Ми знали Василя, як добре підготовленого, висококваліфікованого та принципового військовослужбовця, вимогливого до себе та підлеглих», – писали його побратими у сповіщені про втрату Героя. «Завдяки йому багато побратимів Живі!» Поховали Василя Ковиліна 12 травня 2024 року в Києві.
