У ВР під час «години запитань до уряду», виникла гостра суперечка, пов’язана з добудовою 3 і 4 енергоблоків Хмельницької АЕС. Народна депутатка, представниця Комітету з питань енергетики та ЖКП Інна Совсун наголосила, що публічні заяви про всебічну підтримку цього проєкту з боку американських партнерів не відповідають дійсності.
Міністр енергетики Герман Галущенко, акцентувала увагу нардепка, сказав, що забудова 3 і 4 енергоблоків ХАЕС узгоджена з американцями, з Westinghouse, але представники Європейської комісії й американського посольства повідомили членам комітету, що стурбовані тим, що в публічному просторі з’являється інформація про підтримку цього проєкту. Насправді такої підтримки немає.
Раніше посол ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що Євросоюз не фінансуватиме добудову енергоблоків ХАЕС, оскільки відповідний законопроєкт розробляли без консультацій з ЄС.
Нагадаємо, що Хмельницька АЕС розташована на кордоні трьох областей: Хмельницької, Рівненської та Тернопільської. Її почали будувати у 1981 році, і зараз вона має два реактори. Перший був запущений у 1987 році, другий — у 2004-му. Обидва енергоблоки мають реактори типу ВВЕР-1000, сумарна потужність — 2000 МВт.
Як відомо, Україна визначила добудову енергоблоків №3 і №4 Хмельницької атомної електростанції одним із ключових напрямів своєї Енергетичної стратегії до 2050 року. Згідно зі стратегією, третій енергоблок Хмельницької АЕС планують підключити до енергомережі вже у 2028 році.
«Не сперечаючись про те, що нам потрібна додаткова генерація і так далі, у нас як у народних депутатів було дуже багато запитань до цього проєкту. В першу чергу – питання щодо фінансування. Щодо обсягу фінансування і джерел фінансування», — розповіла Інна Совсун. За її словами, відповідей на ці питання «за пів року дуже активних дискусій» депутати так і не почули.
«Коли стало зрозуміло, що попри всі вперті намагання міністра Галущенка таки отримати цей законопроєкт голосів у Раді на нього немає, то у нього з’явилася «геніальна» ідея – добре, давайте не будувати блоки Хмельницької АЕС, але про всяк випадок закупимо російські, «росатомівські» реактори у болгар. Хай полежать. Тобто, ми зараз витратимо майже 27 мільярдів гривень. Найменша ціна, яка вказана – це 600 мільйонів євро. А потім вирішимо – чи будувати ці блоки, чи не будувати… Рішення, яке зараз запропоноване, – це доведення ситуації до абсурду…» — зазначила Інна Совсун.
А у Міністерстві енергетики посилаються на те, що 11 березня термін дії рішення про продаж Україні закриється, мовляв, треба поспішати. Проте опоненти кажуть, що це не останні атомні реактори у світі. До того ж, існують атомні реактори не виробництва «Росатома».
«Російські реактори, які хочуть придбати для ХАЕС у Болгарії, – це інші моделі, ніж ті, що експлуатуються в Україні. Паливо Westinghause, яке виробляють для наших реакторів ВВЕР–1000, для цих реакторів не підходить. До них доведеться закуповувати російське паливо, яке виготовлятимуть на спільному підприємстві французького Fratom і російського «ТВЕЛ», яке зареєстрували у Німеччині. Зараз проти цього виробництва воюють німецькі екологи, – каже Ольга Кошарна, експертка з ядерної безпеки.
Вона додає, що її колеги-експерти провели аналіз і дійшли до висновку, що у «російських реакторах» з Болгарії немає повного комплекту для першого контуру, немає зразків-свідків. «Зразки-свідки маються вироблятись зі сплаву того ж металу, що й корпус. Саме їх випробовують на міцність і за ними контролюють стан корпусу реактора. Це дуже важливо, – каже Ольга Кошарна. – Крім того, я прочитала, що болгари найняли іншу компанію, яка буде переоцінювати вартість цих реакторів. Тобто ціна, яку називає Галущенко, – неактуальна.
Взагалі це безпрецедентний випадок, коли дозволяють купувати енергоблоки без актуального техніко-економічного обґрунтування. Як на мене – ці блоки купують не для будівництва Хмельницької АЕС. Бо навіть будівельні конструкції до них не підходять, там компоновка інша. Я бачу, що це робиться лише з метою дерибану», — підсумувала вона.
Чи й справді у цій ситуації є свої підводні течії, найімовірніше, з’ясується. Жахливо те, що предметом таких «викрутасів» стає атомна станція. Невже історія нас нічому не вчить?
Сергій Василів