До цього часу це робили вчені-росіяни і не розповідали секрет розчину. Зрозуміло, що за це платили великі кошти. Втім, частину розчину щоразу залишали у лабораторії, бо так передбачено методикою процедури. Тож наші вчені розшифрували його і вдосконалили, додавши нові секретні інгредієнти.

Сам процес «омолодження» тривав з 14 березня по 19 квітня в умовах спеціальної лабораторії при музеї-садибі. Із одягу замінили лише спідню білизну, генеральський мундир залишився. А вже наступного дня Миколу Пирогова повернули до усипальниці, яку вже можуть відвідувати люди.

Відвідувачі кажуть: тіло хірурга після ребальзамації стало світлішим. Але це вже ноу-хау вінницьких вчених, яке вони тримають у секреті. Є ще одна маленька таємниця: тіло і зараз знаходиться в рідині. Тому, щоб уповільнити процес випаровування, на тіло одягли два герметичних скафандри, які виготовила місцева фірма за формою та бажанням вчених.

– Ребальзамація тіла Пирогова була для нас великою відповідальністю, і ми з нею успішно справились. А до того було багато сумнівів та моментів, які збивали нас із цього шляху. Нам казали, що це нераціонально і потрібно дочекатись, коли приїде лабораторія Леніна. Але тіло зберігалось уже без неї сьомий рік, і ми вимушені були шукати провідних вчених в Україні. І нам це вдалось. Коли ми ознайомились з можливостями наших вчених, вони довели, що знають і володіють методами ребальзамації. Ми запросили їх до Вінниці 9 листопада, і у той же день створили «Пироговський комітет». Очолив його Василь Мороз – академік, професор та ректор Вінницького національного медичного університету. Співголовою став професор Юрій Гумінський. Разом ми ввели у склад комісії більше 15 чоловік – провідних вчених нашого університету – представників понад 6-ти кафедр різних напрямів, співробітників музею, та вчених з Києва, Львова та Сум.

Після того як ми досконало вивчили всі протоколи, які були після чергових ребальзамацій, і з допомогою наших вчених молекулярно розклали склад бальзамуючого розчину, зрозуміли, що нічого нового після професора Виводцева, який перший бальзамував тіло Пирогова у 1881 році, ніхто не придумав. То ж ми сміливо взялись за процес ребальзамації, — розповідає директор Національного музею-садиби Миколи Пирогова Петро Гунько. — 14 березня ми на місяць помістили тіло Пирогова в бальзамуючий розчин, аби воно ним просочилось. А вже 19 квітня витягнули його, одягнули та причепурили.

Після чого повернули до склепу. Додам, що перед тим ми робили комп’ютерну томографію, провели обстеження: тіло повністю збереглося у прекрасному стані. Збереглися мозок, серце, печінка, кишківник. Одна дама запитала нас: «А інше теж?» То я ще раз кажу — все збереглось. А те, що дехто розпускає плітки, ніби Пирогов мумія – це брехня.

Я хотів би подякувати всім за підтримку та допомогу, бо відгукнулось дуже багато людей. Зокрема товариство хірургів з Одеси прислало 20 тисяч, клініка Сергієнка, фірма «МЕД», підприємці та інші небайдужі… Впевнений, що проведена вітчизняними науковцями ребальзамація – це великий крок вперед в українській медичній науці.  Крім цього, до роботи було залучено молодих учених ВНМУ ім. М. І. Пирогова, які в подальшому зможуть поділитися власним досвідом. Ми підготовили людей, які робитимуть і надалі це в умовах України без жодних проблем. І тепер ми однозначно від Росії не залежимо.

Щодо фінансового питання, то, за розрахунками музею-садиби, у разі проведення ребальзамації лабораторією Леніна на це пішло б 400 тисяч гривень.

Сума була непідйомна. Окрім того, при таких сумах обов’язково проводяться тендери. І потрібно було купити послуги у одного виробника. А це Москва. То ж я попросив економістів все підрахувати раціонально і реально, аби зекономити кошти. Підрахували, що можемо вкластись у 200 тисяч гривень. І ми їх попросили. В.о. міністра охорони здоров’я Уляна Супрун, мабуть, щось не так зрозуміла чи щось інше. Бо за ці кошти хворій на лейкоз дитині можна купити лише дозу. В результаті, коли у нас проходило засідання Пироговського комітету, голова Василь Мороз звернувся до вчених із проханням провести ребальзамацію безкоштовно. Не було абсолютних заперечень. Тож ми вченим за працю не платили. Але вони обов’язково невдовзі отримають преміальні.

У свою чергу, доктор медичних наук, професор кафедри анатомії людини – співголова «Пироговської комісії» Юрій Гумінський  додав:

– Підготовча робота була досить тривалою. Протягом проведення необхідних заходів було застосовано понад 30 новітніх технічних рішень. Дуже нас вразила збереженість тканин тіла Миколи Пирогова, а це свідчить про високий рівень проведення первинної бальзамації та решти втручань, які підтримували тіло в належному стані.

Вікторія Снігур