Про це розповідає кандидатка географічних наук, завідувачка відділу прикладної метеорології та кліматології Українського гідрометеорологічного інституту НАН України Віра Балабух – повідомляє главком.
Пані Віро, чи дійсно через війну збільшилися викиди парникових газів внаслідок артилерійських обстрілів та вибухів ракет?
Так. Проведені міністерством довкілля дослідження показують, що внаслідок війни викиди парникових газів збільшились. Тільки за 2 роки повномасштабної війни рф атмосфера України додатково отримала 180 млн т вуглецю. Наприклад, стільки викидів Мальта продукує за 80 років!
З року на рік зима скорочується – це наслідок глобальних змін клімату, що спостерігаються на нашій планеті.
Сонячна активність впливає на погоду на Землі?
Так. У роки сонячної активності температура повітря на Землі завжди вища. Але, по-перше, до впливу на зміну погоди активно підключилася людина, а, по-друге, ці зміни йдуть надто швидко. Якщо раніше суттєві зміни клімату відбувались упродовж тисячоліть, то зараз достатньо одного покоління, аби вони стали відчутними. Ми (ті, хто живе зараз) можемо засвідчити, що нинішня зима вже не така, як була 20 чи 30 років тому. І саме через людську діяльність. Адже природні чинники змінюють температуру в межах 0,1 градуса, тоді як антропогенний (людський) чинник змінює температуру повітря на 1,5 градуси, тобто, на порядок більше.
Чи є позитиви у теплої зими?
По-перше, у теплі зими менше ресурсів витрачаються на опалення, ми економимоелектроенергію, а для України в умовах ударів ворога по нашій інфраструктурі це – просто подарунок. По-друге, за відсутності снігопадів менше руйнуються дороги та транспорт. По-третє, при такій теплій погоді, як зараз, можна займатися будівництвом або іншими видами господарської активності, яку зима традиційно ставила на паузу. І те, що ми раніше вирощували на півдні, тепер можна вирощувати і на півночі – зокрема, кукурудзу та соняшник.
Але одного тепла недостатньо для того, щоб виростити певні культури. Потрібна іще волога. А у нас поступово створюється дефіцит вологи, бо снігу нема, а посухи все частіше. Минулого 2024 року був посушливий період, що вплинуло на урожайність, а зрештою і на продовольчу безпеку.
А що із картоплею? Ціни на неї ростуть…
В червні, коли картопля починає нарощувати масу, температура ґрунту повинна бути не надто високою, бо картопля просто «спечеться», почне гнити. На українському півдні для вирощування картоплі вже зараз несприятливі умови. Потрібно або змінювати терміни посадки, або технології вирощування. І така ситуація з картоплею скрізь в Європі, не тільки в Україні. Повинні працювати агрономи і думати, як отримати сталий урожай цієї культури.
Що ми можемо іще втратити, крім картоплі?
Огірки та капусту. Вони потребують багато вологи, і виростити їх у відкритому ґрунті стає проблематично. Треба застосовувати, наприклад, крапельне зрошення або сітки для затінення. Колись наші бабусі сіяли огірки навесні та інколи поливали, тепер так не вийде.
З іншого боку, Україна розташовується у помірних широтах, і зміни клімату не є катастрофічними. Тому Україна може стати для багатьох дуже привабливим місцем для поселення, такою собі продовольчою житницею для всього світу. У нас все може бути дуже добре, якщо тільки не буде війни.
