Родина Сірих у Тростянці була небагатою, батькові-інваліду важко було працювати, заробляти, утримувати сім’ю. Іван ще дошколяриком взявся йому допомагати.

– Я вирізав із шкіри задники для взуття, за сто штук мені давали один рубель. Потім пас гуси, а в третьому класі мені вже довірили випасати овець, — згадував Іван. — Дев’ять класів я закінчив і більше не вчився. Життя так склалось, що освоїв багато професій, шоферував, був автослюсарем, взагалі у будь-якій техніці намагався розібратись…

Поки ми розмовляли, задзвонив мобільний.

– Тьотю, я вам виорю город, — заспокоював свою сусідку Іван. — З вас візьму 25 гривень за сотку, не хвилюйтесь!

І тут же розповів, як свого тракторця-«японця», тоді поламаного вщент, привіз буквально у мішках на причепі. Докупив запчастини, відремонтував, налагодив, і зараз «японець» працює, як звір! Іванові Сірому 40 років, з них 12 років він провів у Чехії на заробітках.

– Потрапив я до чеха, діда Зебіна, він мене питає: «Що вмієш робити?» — а я йому жартома: «Можу копати, можу не копати!» Ну, він мене на всіх роботах випробував, а я ні від чого не відмовлявся, все старався зробити якнайкраще. Завоював у діда авторитет! — посміхнувся Іван. — У Чехії є такий звичай, що чоловіки збираються своєю компанією, йдуть у ліс, набирають пива і смажать на рожні у власному соку баранчика, підсвинка чи ін. Гуляють цілий день! Навіть оголошення пишуть: «Крутим барана, крутим порося…» — і вказують час і місце збору. Я теж «крутив» для них м’ясо, добре вивчив технологію цього діла і конструкцію мангала. А коли повернувся додому в Тростянець, зробив собі такий же. Електропривід у нього від автомобільного акумулятора 12 В. Заїжджай на природу, знімай акумулятор і готуй хоч тушку у власному соку, хоч шашлики — що хочеш!

– А довго треба смажити такого барана?

– Чотири-п’ять годин, але вагу більше 50 кг мангал «не бере», — пояснив Іван Сірий. — Хлопці-атовці колись домовлялись, щоб навесні я для них зробив такий виїзд у ліс і підсмажив баранця. Тільки телефонами ми не обмінялись. Я готовий для них безкоштовно потрудитись на «маївці», хай подзвонять мені за тел. 067 369 38 84.

– Які ще цікаві ідеї маєш? – запитую у Івана.

– Ідей у мене вистачає. Але головне, щоб в Україні були мир і порядок. А решту ми своїми руками зробимо…