Це тому, що через наш край пролягає транзитний коридор пернатих: восени у теплі краї, а навесні — на місце їхнього гніздування.

Орнітолог із Хмільника Антон Кащеєв розповів, що висота польоту птахів різна. Деякі піднімаються на 5 – 8 тис. метрів, а більшість мігрують на висоті 150-600 метрів. Буває, що на висоті зіштовхуються з літаками та гинуть.

– Раніше через Вінниччину перелітало до 5 тисяч диких гусей і журавлів, — каже Антон Григорович. — Зараз менше, бо знищений мікроклімат, особливо осушені водно-болотні угіддя та загиджені водойми. Неприпустимо, щоб у річки стікали струмочки з полів з мінеральними добривами, отрутохімікатами та солями, якими посипають дороги взимку.

Одним із улюблених місць птахів є Сандрацький загальнозоологічний заказник у Хмільницькому районі.

Водосховище площею 499,1 га та глибиною майже 2 метри трохи заросло очеретом. Тут проживає та харчується багато крижнів, лисок, чирків, качок, норців, лебедів-шипунів, сірих та рудих чаплів, куликів… Всього оселяється на Вінниччині 148 видів птахів у кількості майже 9 тисяч особин.

Через нашу область транзитом переміщаються журавлі, гуси, кулики, деякі види качок, казарки. Успішність їх перельоту залежить від наявності на шляху безпечних угідь. Птахи мають можливість перепочити у нас у заплавах Дністра, Південного Бугу, Мурафи, Згару, Сниводи, Рову, Росі, Десенки.

Зі слів фахівців, нині Сандрацький заказник потребує підвищення охоронного статусу до рівня національного природного парку. Це дасть моживість привернути до нього увагу на рівні держави й зберегти водойму чистою.