Він народився у 1915 році у селянській сім’ї в селі Дмитрашківка Піщанського району. Школу закінчив з відзнакою. Спочатку працював у колгоспі, а в неповні 18 років, у 1933 році, добровільно пішов служити у військо.

У 1937 році він закінчив Харківське військове училище червоних старшин. А незадовго до Другої світової війни став слухачем розвідувального відділення Військової академії ім. Фрунзе, таким чином присвятивши своє життя військовій розвідці.

Коли розпочалася війна, Афанасій Мегера став командиром військової частини 9903, котра назавжди увійшла в історію війни як особлива розвідувальна організація. Він особисто виконував розвідзавдання Головного розвідувального управління у тилу ворога. Переходив сам та проводив розвідників через лінію фронту. Досконало володів німецькою мовою. За його плечима напружена робота з організації партизанського руху на території Білорусі. Його внесок у Перемогу Батьківщина відзначила шістьма орденами та медалями.

Після війни він працював у НДІ «Агіт». Втім, чим займався цей заклад — і досі залишається таємницею. Зате своїм землякам Афанасій Кіндратович запам’ятався людиною скромною і дуже ввічливою. В період нечастих відпусток він залюбки і без будь-якої зверхності спілкувався з односельцями. За простоту і душевність земляки щиро його поважали.

Таких маловідомих героїв минулої війни на Вінниччині чимало. На жаль, більшість з них давно відійшли у вічність.

Про Афанасія Мегеру дуже скупо повідомляє Інтернет. Зате є книга «Клятву верности сдержали», котру створила група авторів, серед котрих і сам Афанасій Мегера. Там чимало спогадів про те, що дуже довгий час залишалося під грифом «таємно». На початку 2000 року легендарного розвідника не стало. Але дуже хочеться, аби земляки ніколи про нього не забували.

Віктор Ольчедай,
свідок деяких описаних
епізодів