20 лютого Україна вшановує пам’ять Героїв Небесної сотні. 11 років тому відбулися масові розстріли майданівців на вулиці Інститутській у Києві. У цей день загинуло 48 людей, які разом з тисячами інших протестувальників відстоювали європейське майбутнє України.
29 листопада Янукович остаточно відмовився підписувати Угоду про асоціацію з ЄС, опозиція почала вимагати відставки уряду та дострокових виборів.
30 листопада вночі бійці спецпідрозділу МВС “Беркут” жорстоко побили кілька сотень мітингарів біля монумента Незалежності. Цим закінчився Євромайдан і розпочалася Революція Гідності.
Жорстокість силовиків породжувала спротив, тому 1 грудня колонами до майдану Незалежності рушили вже від 500 тисяч до мільйона людей. Учасники Революції почали брати під контроль державні будівлі й паралельно відбиватися від “Беркуту”.
16 січня депутати ухвалили пакет “диктаторських” законів, які суттєво обмежували права громадян на протест. Через обурення учасники Революції Гідності вирушили до Верховної Ради. Тодішня “міліція” застосувала проти майданівців світло-шумові гранати, помпові рушниці та водомети, а вони захищалися “коктейлями Молотова” й металевими щитами.
22 січня на вулиці Михайла Грушевського загинули перші учасники Євромайдану – Сергій Нігоян, Михайло Жизневський та Роман Сеник. Цей період увійшов в історію України як "Вогнехреще".
Кульмінація протестів припала на 18,19 та 20 лютого, розповідає директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло. Їх називають найтрагічнішими днями Майдану.
18 лютого депутати готувалися розглядати зміни до Конституції, які дозволили б припинити президентські повноваження Януковича.
Протестувальники вирішили провести ходу до Верховної Ради, щоб закликати нардепів підтримати зміни. Та в Маріїнському парку їх уже підстерігали тітушки (найманці, яких тодішня влада використовувала, щоб перешкоджати майданівцям, – ред.) разом із беркутівцями. Силовики почали стріляти по людях у колоні, тож майданівцям довелося відступати.
Бійці "Беркуту" зайняли майданчик біля Жовтневого палацу на вулиці Інститутській. А вже ввечері тодішня "міліція" розпочала штурм Майдану – силовики двома бронетранспортерами заїхали на площу, повну людей. У сутичках цього дня загинули 29 протестувальників, а ще 500 були поранені.
Уночі беркутівці готувалися захопити Будинок профспілок, де розміщувалися кухні, медпункт, склади та координаційні центри учасників Революції. Перед наступом будівлю підпалили невідомі. Згодом у згорілій будівлі знайшли тіла двох майданівців
Оборона Майдану тривала всю ніч з 18 на 19 лютого. Силовики продовжували застосовувати вогнепальну зброю, а протестувальники захищалися бруківкою, феєрверками та коктейлями Молотова, палили барикади з покришок. У результаті наметове містечко згоріло вщент.
За словами директора Музею Революції Гідності, найгарячішою точкою Майдану 20 лютого стала вулиця Інститутська.
Зранку "міліціонери" почали відступати з площі і рухатися до Жовтневого палацу. Беззбройні протестувальники із саморобними обладунками вирушили прямо на них. Щоб прикрити відступ силовиків з Жовтневого, заступник командира полку "Беркута" дав розпорядження відкрити вогонь по мітингувальниках.
"Дуже багато майданівців зазнали або смертельних поранень, або були вбиті на місці. Були постріли в голову, в шию, в очі – дуже цинічні, безпідставні. Вони не були спровоковані в жодний спосіб. Загиблі протестувальники не мали жодної зброї крім металевих або фанерних щитів, пластикових або металевих армійських касок. Більшістю загиблих були ті, хто намагався витягнути поранених із сектору обстрілу і заховатися за деревами", – розповідає Ігор Пошивайло.
Беркутівці припинили стріляти аж о 12 годині, а потім почали покидати майдан Незалежності. Того дня загинуло 48 протестувальників, а 70 – отримали вогнепальні поранення.
Увечері 20 лютого Верховна Рада ухвалила постанову про "засудження насильства, яке спричинило загибель людей" і заборонила силовикам застосовувати будь-яку зброю проти майданівців. Тому можна вважати, що саме цей день завершив активну фазу Революції, каже Ігор Пошивайло.
22 лютого українці дізналися про втечу Януковича в Росію. До проведення виборів у травні 2014 року обов'язки президента виконував голова ВР Олександр Турчинов.
Жалобна пісня "Пливе кача", яка звучала під час прощання, стала неофіційним реквіємом полеглих під час Майдану.
