Він робив це добровільно, бо відчував свою провину, – каже Надія Аркуша.
Те, як на відео депутат Турбівської селищної ради Володимир Степанюк спокійно зізнається, що крав пісок на землях фермерки Надії Аркуші, чесно кажучи, дивує.
Днями ця історія отримала своє продовження. Володимир Степанюк першим звернувся до нашої газети, аби розповісти свою правду. Крім того, через заяву у поліцію він скаржиться на тиск з боку активістів «Дорожнього контролю» та вимагає повернути вантажівку з причепом, 50 тисяч гривень та телефон. Опоненти ж цього робити поки не збираються. Мовляв, втомились від крадіжок піску, тому тепер розкрутять справу «на повну» і через суд добиватимуться відшкодування збитків.
– Так, я із товаришем набрав вручну машину піску. Коли ми вже виїжджали із кар’єру, назустріч нам вийшли дві невідомих особи — із монтировкою та пістолетом. Вистрелили мені під ноги. Посадили нас збоку від вантажівки на бордюрчик, і почався конкретний пресинг, що я десять років в них краду цей пісок. Що завдав збитків на 50 тисяч доларів. Забрали документи, барсетку з інсуліном (бо я діабетик) та телефон, аби не міг викликати когось на допомогу, – каже Володимир Степанюк. – Після того чоловіки видзвонили власницю землі Надію Аркушу. Та приїхала у супроводі чотирьох людей спортивної статури. Я їх уже ідентифікував у соцмережах, а поліція цього зробити не може досі… На місці фермерка та невідомі дали зошит, у якому я під диктовку писав під дулом пістолета розписки про те, що дійсно краду давно пісок і заборгував чималі кошти. За це маю віддати їм свій КамАЗ з причепом і кошти, які в мене вдома знаходяться. А надалі вони самі будуть вирішувати мою долю. Один із чоловіків назвався — працівником Липовецької прокуратури, але посвідчення не показав. Інший вів себе дуже зухвало і повторював, що прострелить мені ноги та руки. Після погроз та розписок мене посадили у мікроавтобус та повезли до нотаріуса, аби все задокументувати в примусовому порядку із погрозами. Я став заручником. Мені погрожували розправою над донькою, яка також є діабетиком і навчається у Вінниці.
Коли ж повернулись до Турбова, заїхали до моєї дружини на роботу та змусили винести із хати усі заощадження — 50 тисяч гривень. Все це бачили наші сусіди… Як дружина не просила Надію Аркушу та чотирьох невідомих схаменутись, ті не реагували. Погрожували, що далі буде ще гірше, а поліція нічим не допоможе. Тож доведеться продати все, аби розрахуватись. Після того мене відпустили. Але телефон, вантажівку, з причепом так і не віддали. Під примусом мене змусили написати довіреність. Але я її до 16-ї год. анулював, як тільки мене відпустили. Автомобіль вони на себе переписали о 18.00 год. Тож я написав заяву до поліції. Та машина досі не в розшуку. Вимагаю у правоохоронців справедливого розслідування. Бо якщо і набрав цей пісок, на думку опонентів незаконно, то на місце потрібно було викликати поліцію та екологічну службу, а не змушувати переписувати на них майно.
Володимир Степанюк додає: від активістів та фермерки постраждали й інші мешканці Липовецького району.
У власниці земельної ділянки, на якій стався конфлікт, зовсім інша позиція. Розмову Надія Аркуша почала із того, що займається фермерством із 1992 року. Згодом земельну ділянку площею 30 га у Липовецькому районі приватизувала та розпаювала на себе, сина та невістку. Про це зазначено у державному акті.
– Володимира Степанюка ловлю на своєму полі вже чотири роки. Але раніше він просився, розповідав, що хворий — на інсуліні. Я його жаліла та відпускала. Щодо даної ситуації, то того дня син із дівчиною та моїм чоловіком сіяли кукурудзу. Залишились ночувати в бусі, під ранок почули гуркіт. Коли пішли на місце, то побачили Володимира Степанюка з помічником та КамАЗ із навантаженим піском. Депутат відразу заявив, щоб його відпустили. Мовляв, має кошти відкупитись. Я пояснила, що цього разу із цією машиною ми його не відпустимо. Тож пан Володимир запропонував залишити вантажівку, а ми щоб його відвезли додому за грішми. Про те, що він з чимось не згодний, мови не було.
Більш того, я сама пропонувала викликати поліцію, бо мені нема чого боятись, але цей чоловік був проти, не хотів, аби про інцидент хтось дізнався. Ніяких активістів на місці не було. Лише я та депутат, бо чоловік із сином пішли спати. Жодних погроз, зброї чи тиску не було. Я порадила Степанюку написати розписку, де він письмово підтвердив, що вивіз із мого поля сотню
КамАЗів піску, продав його і заробив 300 тисяч гривень. Пообіцяв, що відшкодує 50 тисяч доларів, про що теж вказав у розписці, — каже Надія Аркуша. — Ми його завезли додому, де дружина депутата добровільно віддала 50 тисяч гривень.
А він залишив нам вантажівку із причепом, яку теж оцінив як відшкодування. Ще раз кажу — це все було добровільно! А вже наступного дня він звернувся до поліції і тепер намагається зробити нас винними. Хоча насправді це він крав на нашому полі і все віддав. Крім того, фахівці встановили, що з 9 га мого поля 5 розкопано… А це збитки на 3 млн 600 тисяч гривень! Через суд буду добиватись відшкодування збитків. Нехай Володимир Степанюк поверне все, про що вказав у розписці. Тоді і поверну його машину із причепом.
Підтримують Надія Аркушу і члени ГО «Дорожній контроль», які і оприлюднили відео в мережах.
– Ми приїхали лише ввечері, коли на полі була поліція, — каже активіст Денис Клімов. — Дивимось — а поле розкопане. Нам господарі поля розповіли, що ловили Володимира Степанюка на крадіжках неодноразово і знімали це на відео. Пісок він продає по 4000 гривень за машину, але вважається безробітним. Якщо справа дійде до суду, будемо її хід контролювати.
У прес-службі обласної поліції так прокоментували ситуацію:
– Допитані усі учасники подій. Відкрито кримінальне провадження за фактом вимагання. Наразі
КамАЗ переданий одній зі сторін на відповідальне зберігання. Вирішується питання про накладання арешту на нього.
Віталіна Трудько