З юних років майбутній Єрусалимський патріарх вирізнявся благочестям і любов’ю до наук. Він прибув до Єрусалиму, в обитель святого Феодосія, і там зблизився з ієромонахом Іоаном Мосхом. Праведники разом подорожували монастирями, записували житія і повчання тих, хто в них подвизався. З цих записів пізніше склалася їхня знаменита книга “Лимонар”, або “Луг духовний”, яку високо оцінив VII Вселенський Собор.

Рятуючись від спустошливих набігів персів, святі Іоан і Софроній залишили Палестину і пішли до Антіохії, а звідти до Єгипту. У Єгипті святий Софроній тяжко занедужав. Тоді він і вирішив стати монахом, прийняв постриг від преподобного Іоана Мосха.

Обраний патріархом Єрусалимським, Софроній багато трудився на благо Церкви.