Таке звернення він опублікував в X після візиту на Гренландію віцепрезидента США Джей Ді Венса. “Звісно ж ми відкриті до критики. Але маємо бути чесними: нам зовсім не подобається тон, з яким це висловлюється. Так не говорять з близькими союзниками. А я все ще вважаю, що США і Данія – близькі союзники”, – зазначив Расмуссен.
Міністр зазначив, що у Копенгагені розуміють прагнення США мати більшу військову присутність на Гренландії, а існуюча угода від 1951 року надає широкі можливості для цього. “Якщо це те, чого ви бажаєте – давайте поговоримо про це… Ми, Данія і Гренландія, абсолютно відкриті до такої дискусії. Ми можемо дуже багато зробити з тією “рамкою”, яку маємо. Давайте скористаємось нею, і зробимо це разом”, – закликав він.
Расмуссен відреагував на критику Венса про те, що Данія недостатньо робить для безпеки в Арктиці, та нагадав, що окремо Венс говорив те саме про США.
"Факт полягає у тому, що ми усі пожинали дивіденди від миру. Усі ми діяли, виходячи з припущень, що Арктика буде регіоном незначної напруги. Але ці часи скінчилися, статус кво – вже не варіант", – сказав він.
Міністр нагадав, що саме тому кілька тижнів тому Данія ухвалила рішення про початок масштабних інвестицій у безпеку в регіоні, що забезпечить залучення більшої кількості військових, кораблів та безпілотних апаратів.
"І давайте не забувати: Гренландія є частиною НАТО. Гарантії безпеки НАТО зараз покривають Гренландію", – зазначив Ларс Льокке Расмуссен.
Під час візиту на Гренландію 28 березня віцепрезидент США Джей Ді Венс заявив, що Сполучені Штати планують більше інвестувати у зміцнення безпеки у регіоні довкола Гренландії, але планів збільшити військову присутність на острові наразі немає.
Також він пом’якшив давніші заяви Трампа, який не виключав застосування сили для приєднання острова. Водночас він повторив звинувачення, що Данія "не робить свою роботу" для того, щоб підтримувати безпеку у регіоні навколо Гренландії.
Данська прем'єр-міністерка Метте Фредеріксен обережно відкинула таку критику віцепрезидента США Джей Ді Венса.
В связи с изменением тактики нанесения ударов нашим врагом своими Шахедами (при котором Шахеды сначала накапливаются над украинскими об’ектами на высоте порядка 2000 метров, а затем одновременно пикируют на них) почему бы нам не применить для противодействия старую, проверенную и весьма недорогую тактику максимального насыщения над особо для нас важными об’ектами воздушного пространства на такой высоте аэростатами? Аэростаты не позволят накапливаться вражеским Шахедам над об’ектами. Эту тактику противодействия, как я думаю, можно было бы намного улучшить, если если на тросы, к которым крепятся аэростаты, закрепить стальные сети. Причем, желательно, в несколько слоев.
Думаю, что самым подходящим ответом обнаглевшему Трампу было бы (конечно же по согласованию с Данией) отправить один из подводных ракетоносцев Великобритании или же Франции в территориальные воды Гренландии с целью ее защиты. Плюс ЕС в целом и Дания в частности должны предупредить Трампа, что если он продолжит свою агрессивную и экспансионистскую риторику, то Дания вынуждена будет попросить американские войска, размещенные сейчас на военной базе Гренландии, на выход. Как явно враждебные и представляющие непосредственную угрозу национальной безопасности Дании.
Коли ця ядерна британська чи французська підлодка візьмуть на приціл великі міста Америки нахабний тон Трампа миттєво зміниться на більш ввічливий.