То, може, вже пора припинити цей цирк і дати відповідь студентам, викладачам, всім українцям:  ректор – професор В. Петру­шенко недобро­со­вісна особа, яка передерла з російських джерел свою дисер­тацію, чи вона жертва, яку «оббріхують» опоненти?!

Марафон із рішеннями у судах про заборону розгляду її дисертації НАЗЯВО, нею ж ініційований, що тривав роками, подолано.

Шановні і не шановні, ви можете писати тут мішки писанини, доводити, що Вікторія Петрушенко «пречеснєйша і прерозумнєйша», неперевершена. Бо ж у вузу, до речі, державному, є великий потенціал тримати піарників. Але кожна чесна людина, яка хоче мати сучасну медицину і демократичну державу, засновану на верховенстві права, має почути відповідь на одне запитання: доброчесна ректор медвузу чи недоброчесна, а це означає, що вона таки має піти на комісію НАЗЯВО і довести це.

Або, навпаки, її опоненти мають підтвердити ті підозри про 30 фактів плагіату у дисертації професорки, передерті із російських книжок.

І тоді МОЗ має вирішити питання: недоброчесна ректор має право очолювати цей медвуз чи ні? Бо ми не хочемо, щоб нас, близьких, наш багатостраждальний народ, воїнів, які поклали своє здоров’я в окопах війни, лікували «куплені» спеціалісти, виховані такими ж фальшивими професорами. А ви хочете?

Бо те, що робиться зараз у нашій науці, зокрема і у медицині, те, що ми, журналісти, інші думаючі люди бачать, перевершує верх цинізму. У нашій науці все, що було корумпованим, не лише продовжується, але й набирає ще більших обертів і досягає дна — останнім часом докторами і професурою стають ну просто «нульові» особи, які мають гроші чи…

Люди діляться, що «такси» у вузах зросли вдвічі.

Знаєте, як жартують: щоб стати ректорами чи завідувачами факультетів, тепер потрібно заплатити «наверх» у рази більшу данину, тому і «такси» підскочили! Це нормально?

А ще наші читачі повідомляють іншу ганебну статистику: більшість науковиць жіночої статі зробили собі дисертації через ліжко папіків — ректорів чи тих, що в міністерствах та відомствах. Частина — «порішали» через впливових чи грошовитих батьків…

Це такою має бути наука у країні, яка платить за свою незалежність і освіту ріками крові кращих синів і дочок на фронті?

Тому, шановна Вік­торіє Петрушенко, не ганьбіться з тими судами заборони — Верховний Суд і, нарешті, Апеляційний відмінив усі заборони, які ви ініціювали.

Тепер ваш хід — доведіть нам, медичній спільноті, своїм підлеглим та студентам, що ви гідні очолювати цей заклад. Це якщо ви не передерли ту докторську і на основі неї стали професоркою! А якщо передерли, то просто підіть і співайте! Бо у вас дійсно гарний голос. Все! Крапка.

І ще — цікаво, а яка відповідальність у суддів буде за те, що вони роками водили за ніс громадянське суспільство? Приймали антизаконні рішення про заборону розгляду дисертації НАЗЯВО?

Хоча ми, журналісти, громадські активісти, з самого початку показували неправо­мірність таких рішень. Бо ж це виглядає абсурдно, як, наприклад, злочинець когось убив чи пограбував, але він блокує розгляд справи.

Здавалося б, якщо професорка, яка за цей час стала ще і ректоркою, знає, що у її дисертації немає плагіату, то чому так цілеспрямовано і навіть, можна сказати, фанатично подає позов за позовом про те, щоб її ні в якому разі не розглядали на плагіат? Навпаки, чесна особа, тепер поважна ректор, мала б докласти всіх зусиль, щоб прискорити розгляд і довести свою доброчесність.

Однак, коли доброчесності, якщо раптом це виявить НАЗЯВО, немає, то як така особа взагалі була допущена до боротьби за ректорське крісло? Як вона зараз може очолювати шанований вуз і показувати приклад доброчесності студентам?

Запитань у нас, як і у сотень тисяч, якщо не мільйонів, студентів та батьків, викладачів вузу чимало. І ми хочемо почути лише одну відповідь: чи правда, що у нинішньої ректора Вінницького медичного університету 30 чи скільки там іще фактів плагіату із російських джерел та книг у її дисертації, чи це брехня опонентів?

Журналісти «33-го»