Більше тисячі писанок представила майстриня народного мистецтва з Хмельницького

Розглядаючи це маленьке рукотворне диво, ловиш себе на думці, що писанка — це оберіг, це мудрість предків, це почуття. Світлана Делікатна, відома на Поділлі майстриня народного мистецтва, каже, що писанка для неї — любов. Любов до життя, до роду, до землі, до світла і природи. Все, що дороге серцю і чого прагне душа — втілюється у писанці. І саме писанка, за словами Світлани Делікатної, вивела її зі стану заціпеніння, страху, коли 24 лютого почула від доньки, яка живе на Київщині: «Нас бомблять…»

— Більш-менш прийшла до тями через кілька днів, коли написала писанку і нанесла на неї символи Марії Приймаченко, – каже пані Світлана.

А на третій персональній виставці, що розгорнулася у Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї, майстриня представила 1015 писанок. І переважна більшість із них — подільська.

— Наша подільська писанка вирізняється стриманими візерунками, використанням небагатьох кольорів — чорного, червоного, жовтого, — розповідає вона. — У кожній — своя унікальність, свій колорит, і двох однакових не знайдете.

Особливу увагу привертають писанки із «Невідомого зошита». В середині ХХ століття у Кам’янці-Подільському знайшли зошит із малюнками писанок невідомого автора. Згодом була видана книжка під назвою «По­дільська писанка», до якої увійшли 333 зображення з «Невідомого зошита». 75 писанок із цього зошита відтворила Світлана Делікатна.

У Хмельницькій художній школі майстриня навчає писанкарству майже півтори сотні учнів і сподівається, що традиції цього мистецтва не зникнуть. Світлана Делікатна радить усім спробувати написати свою писанку, відчути невимовну радість, яку здатне дарувати створене тобою диво.

— Із давніх-давен майже у кожній українській родині розмальовували писанки до Великодня. Вкладали в кожну роботу свої надії, — каже вона. — Без сумніву, у писанці закладений код української нації, і ми зобов’язані зберегти й примножити красу, мудрість народу, що дійшли до нас із глибини віків.

Олена Душенко