Вона наче виставкові зали в неперевершений галереї відкриває нам.
Спочатку занурила нас у килим первоцвітів лісу, розкішний квіт сакур та магнолій.
Зводив з розуму щедрий яблуневий білоцвіт.
І ось на першотравень вже бузкове диво припасла…
Ну як же манить особливим ароматом кожна гілочка на бузкових кущах… а їх не злічити.
В дитинстві на квіточках бузку ми гадали на щастя. Пригадуєте? Як знайдеш з пʼяти чи трьома пелюсточками квітку у бузковому суцвітті, то буде тобі щастя…
А як же його неймовірно хочеться. Не манни з неба чи хоромів, Злата срібла мішки… в простого людського щастя – під мирним небом незалежної України!
Щоб ростити дітей, голубити онуків, пʼяніти від кохання. Працювати на благо України та дбати про родину, любити ближнього і молитись Богу своєю мовою…
Як же тепер, коли біда зачепила кожен куточок нашої багатостраждальної України, розумієш це. І як же щемить серце від гармонії природи. І ось такого бузкового дива.
Помилуйтесь.
З повагою,
Тетяна Редько
