— Та у нас цей Олександр — відомий персонаж. І накоїв вже всяких протиправних справ стільки, що вистачить на роман… Але йому «як з гуся вода», бо всі тут знають і про інший роман – із його співмешканкою Надією. А вона довгий час була суддею та головою суду.

Зрозуміло, що вони свій реальний роман таїли. Але тут нічого не приховаєш. І коли справи по цьому чоловікові потрапляли до судді Надії, то він всюди був виправданий.

Тому постраждалі від його рук не витримали. Пішли скарги. Це були суди, як кажуть, віку, але все-таки, попри лукавство та брехню, довели, що голова суду таки знаходиться у стосунках із підозрюваним.

І тоді голову суду звільнили із суддів.

Але тепер, кажуть, вона знову «шишка», працює в управлінні ТЦК, — ось так розповідають місцеві жителі про того, хто нібито кинув гранату, яка поранила воїнів. І додають:

— А до цього «на стрілці» він так само підстрелив місцевого жителя і проходив по інших справах…

Далі ми вже знаходимо офіційне підтвердження цих розповідей.

Чому звільнили суддю Піщанського району Надію Щербу?

Із посади судді Піщанського районного суду через конфлікт інтересів та порушення етики звільнили Надію Щербу.

Вона неодноразово ухвалювала рішення на користь свого цивільного партнера Олександра Зеленька, який був фігурантом кількох справ.

11 лютого Вища рада правосуддя ухвалила рішення про звільнення Надії Щерби з посади судді Піщанського районного суду Вінницької області згідно з пунктом третім частини шостої статті 126 Конституції України.

— Реалізація зазначеної процедури здійснювалася на підставі подання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, яка вирішила притягнути суддю Піщанського районного суду Вінницької області Щербу Надію Леонідівну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади…— йдеться у повідомленні.

Раніше на суддю поскаржились НАЗК та Вінницька обласна прокуратура через справу, яку розглядала в умовах конфлікту інтересів судді. Її фігурантом є Олександр Зеленько. У 2020 році чоловік, маючи при собі вогнепальну зброю, мисливський ніж і бейсбольну битку, приїхав на територію закинутої автозаправки у Піщанці. Зеленько йшов на зустріч з трьома іншими місцевими, з якими він на автозаправці щось не поділив.

За даними слідства, чоловік у процесі сварки кілька разів вистрелив у одного зі співрозмовників, заподіявши йому численні вогнепальні дробові поранення обох ніг. Зеленьку інкримінували хуліганство із застосуванням зброї.

Через виявлені факти НАЗК склала адміністративний протокол на суддю Щербу за розгляд справи з явним конфліктом інтересів. У суді знайшли додаткові докази та підтвердили, що Щерба та Зеленько живуть разом та ділять побут. Це зокрема підтвердили їхні сусіди. За Сімейним кодексом шлюб не обов’язково укладати у РАГСі. Щерба заперечувала свій зв’язок із Зеленьком попри те, що суд визнав її винною та оштрафував.

Третя Дисциплінарна палата ВРП встановила, що у 2019 році Зеленько та Щерба летіли разом до Туреччини та поверталися з неї в Україну. Суддя заперечила це, стверджуючи, що не знала про присутність Зеленька в літаку й навіть не помітила його серед пасажирів.

Відомо, що Щерба неодноразово розглядала справи, де Зеленько був стороною, зокрема вона ухвалювала рішення на його користь у п’яти адміністративних справах. Після заслуховування пояснень Щерби Третя Дисциплінарна палата ВРП визнала її дії умисними та грубими порушеннями, що погіршують імідж суддів, і тому одноголосно ухвалила рішення про її звільнення, — повідомляє пресслужба.

І доки тепер співмешканка, вже екссуддя, їздить на роботу за межами Піщанки, Зеленько засвічується в іншій «стрілці». Уже з воїнами.

Але цього разу не лише із вогнепальною зброєю, але й з гранатою.

— Військові, серед них ті, що приїхали з фронту у відпустку за день до Великодня, та демобілізовані ветерани зустрілись на місцевій автозаправці. Там є кафе.

Серед них був воїн без ноги.

Поговорили, пом’янули загиблих побратимів.

У цей час до них підійшов місцевий житель Олександр, який почав зухвало себе вести.

Воїни кажуть, що він почав ображати їх, «топити за росію», мовляв, йому однаково, хто буде тут — ерефія чи Україна.

Воїни обурились. Запропонували йому поїхати з ними на фронт… далі все переросло вже в телефонну суперечку і «призначення стріл­ки», — діляться друзі потерпілих воїнів.

На зустріч прийшов зі зброєю та гранатою

— Коли наставив рушницю, один із воїнів вибив зброю та поклав нападника на землю. Але той кинув бойову гранату. Вона розірвалась і поранила всіх трьох військових — один у важкому стані, — розповідають нам друзі воїнів.

— Один із військових, важкопоранений, з внутрішньою кровотечею і осколками у життєво важливих органах, доставлений у обласну лікарню.

— У нас почали говорити, що підривника випустили, — обурюються наші читачі.

А якщо у нього ще десь захована інша зброя? Що тоді? — запитують стривожені жителі Піщанської громади.

Як не дивно, але те, що нападник навіть досі не затриманий, відповідає дійсності.

У райвідділі пояснили, що це сталось тому, що не відібрані покази потерпілих. Мовляв, вони не надали їх слідству.

Але хто і коли їх міг давати, коли найважчого з них доставили до обласної лікарні із осколками, який стікав кров’ю, іншому надавали на місці допомогу, а ще один, отримавши першу допомогу, відбув на службу у військову частину, — пояснює сторона захисту військових.

Але хіба такий формальний привід може заперечити те, що до воїнів хотіли застосувати вогнепальну зброю? І не відомо, чи не вистрелив би цей чоловік, як він зробив минулого разу щодо потерпілого, якби один із воїнів не нейтралізував його.

А те, що чоловік прийшов на зустріч із воїнами ще і з гранатою, в якій зірвав чеку і яка вибухнула та поранила воїнів — хіба не злочин, який тягне за собою серйозну кримінальну відповідальність?

– Чи знову включились покровителі? — запитують місцеві жителі.

– У нас тут, у віддаленій від обласного центру громаді, кажуть — до Бога високо, до влади далеко, тому і чинять тут всякі самозвані «авторитети» ось такий «безпредел». І, як бачите, знаходять у особі правоохоронців і навіть суддів, місцевої влади надійну «кришу». І так роками…

Та ще й сепаратизм розводять. А нам тут своїх колорадських жуків на картоплі вистачає, — іронізують невесело жителі Піщанки.

Тому просять через «33-й» вище керівництво правоохоронців взяти цю справу під особистий контроль.

Ми ж і надалі будемо від­слідковувати події. Бо якщо вже наших воїнів у тилу ось так безкарно будуть підривати гранатами, що буде далі?

Тетяна Квасюк