Знайшли його ще у далекому 1961 році поблизу Ольгополя Чечельницького району. Науковці з Академії наук УРСР визначили, що кістяк належав самцю, який прожив трохи більше 80-ти років. А мешкав мамонт на території нинішньої Вінниччини понад 30 тисяч років тому. Між іншим, таких експонатів на всю Україну лише шість.

– Коли мамонта знайшли, його відразу забрали у Київський  науково-дослідний інститут. У музеї він не з 1961 року. На цьому місці у малій виставковій залі — з 1970 року, відтоді, як добудували корпус. Він вважається хорошим кістяком мамонта — з повною збереженістю. Не збереглися тільки бивні і фрагменти дрібних ребер. Коли його реставрували, то поставили несправжні, — розповіла директор музею Катерина Висоцька.

Так от, не минуло і шістдесяти років, як вінничани раптом спохопилися: а чому ж це наш знаменитий кістяк і досі без імені? Тому вже на початку минулого літа народився конкурс «Вигадай для мамонта ім’я». Приурочили його до 100-літнього ювілею музею.

До такої важливої справи підійшли з усією серйозністю. Спочатку відвідувачі музею запропонували 1600 варіантів імен. Чого тільки не пропонували! І назвати мамонта на честь мультиплікаційних героїв, і знаходили ім’я, співзвучні з місцем знаходження кістяка. Пропонували навіть людські імена.

Між тим у фінал прорвалася п’ятірка найбільш популярних імен: Мені (за ім’ям головного героя мультфільму «Льодовиковий період»), Фаунд (в перекладі з англійської — пошук), Вінні (вінницький), Мавін (мамонт вінницький), Тені (пестлива форма слова «мамонт»).

Переможця обирали голосуванням: голосували і через Інтернет, і своєрідним «бюлетенем», опустивши свій вхідний квиток у скриньку з іменем, яке найбільше подобалось. Найбільше — 348 голосів — віддали за Вінні.

Відтепер усіх відвідувачів краєзнавчого музею зустрічатиме стариган Вінні, котрого люблять і котрим так пишаються усі покоління вінничан.

Соломія КАЛЮЖКО