Це не просто історія одного воїна. Поліція сьогодні не тільки охороняє порядок у тилу, вона стоїть пліч-о-пліч із ЗСУ на передовій, виконує бойові завдання, евакуює цивільних і рятує побратимів з-під вогню. Участь поліцейських у збройній відсічі — це реальний внесок у захист держави, додаткова сила, яка тримає фронт і часто — рятує міста від повного знищення.

Раніше Сергій працював поліцейським офіцером Літинської громади й обслуговував 18 населених пунктів. Коли почали формувати Стрілецький батальйон поліції особливого призначення у складі об’єднаної штурмової бригади НПУ «Лють», пішов, не роздумуючи.

Авто його штурмової групи було підбите скидом ворога на вʼїзді у Торецьк. Тоді у нього промайнула думка, що всі зараз згорять живцем всередині. Хлопців «врятували» пляшки з водою, які взяли на себе частину осколків і самі почали гасити вогонь.

Правоохоронець був поранений та перебував у напівоточенні з побратимами 12 діб. Після того, як закінчиться війна, каже, що обов’язково повернеться до своїх людей на свою попередню посаду, а поки він саме там, де потрібен найбільше.

«Скіф» повернувся з фронту, але не з війни. Вона ще триває. Він знає, заради кого йде вперед, і ми знаємо: поки є такі, як він — Україна стоїть.

💭 Історія позивного, чому бійці дуже чекали поганих погодних умов, як вижили в напівоточенні під постійними обстрілами у -18, чого навчила війна і чим буде корисний отриманий бойовий досвід у своїй громаді – в інтерв’ю з бійцем.