Ст. 80 Водного кодексу України забороняє, зокрема, розорювати заплавні та прибережні землі, застосовувати на них засоби хімізації; надавати земельні ділянки у заплавах річок та прибережних смугах під будь-яке будівництво (крім гідротехнічного) і для садівництва та городництва.
– Однак сьогодні ці заборони постійно порушуються! — відзначають фахівці Державної екологічної інспекції у Вінницькій області. — Так, одним із підприємств було здійснено самовільне зайняття 3,32 га прибережної землі на території Мізяківської сільської ради Калинівського району (село Мізяківські Хутори). Ділянку розорали і посіяли на ній сільськогосподарські культури. Ці дії порушують ст. 125, 126 Земельного кодексу України (ЗКУ), який визначає землі водного фонду. Державі завдані збитки 6300 грн., підприємству-порушнику пред’явлено претензію на цю суму.
– Які розміри прибережних захисних смуг передбачені законом?
– Вони різні. Відповідно до ЗКУ, до земель Водного фонду належать землі, зайняті морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об’єктами, болотами, а також безлісними островами. Для малих водойм площею менше 3 га захисна смуга повинна бути не менше 25 м, для середніх площею понад 3 га — 50 м, для великих річок, водосховищ, озер — 100 м. Розміри водоохоронних зон визначаються за законом або за проектами землеустрою.
– Вінничани часто скаржаться на щільну забудову берегів Південного Бугу. Якою в цьому випадку повинна бути прибережна захисна смуга?
– Зверніть увагу, законодавство передбачає, що в межах існуючих населених пунктів прибережна захисна смуга встановлюється з урахуванням містобудівної документації. В таких випадках не рівняють всіх під одну гребінку, кожне будівництво розглядається окремо і виноситься індивідуальне рішення.
Від автора. Втім, голос народу твердить, що нахабних забудовників, які навіть вихід до води огороджують парканом, слід карати більш жорстко. Отже, слово за парламентарями. Втім, вони самі полюбляють будуватись впритул до води. То чи дочекаємось, як казав Шевченко, «нового і праведного закону»?
