Саме останні й звернулись до нашої редакції та закидають очільнику села корупцію і зневажливе ставлення. Голова звинувачення відкидає. Мовляв, із ним зводять рахунки опоненти, які самі нічого не роблять та порушують закон.

– Як тільки голова прийшов на посаду — обклав себе «правильними людьми». Підтримують його декілька молодих поліцейських, бо свого часу він працював у Тростянецькому райвідділі, — розповідає активіст Будянської громади Микола Сірізінський. — Перед виборами наш голова подав декларацію із нульовими доходами його та родини, а за рік купив магазин у центрі села. Відкрив біля школи кафе без всіх дозвільних документів. Постачає продукти в садочок дітям зі свого магазину. Виконував роботи на місцевій водоймі, то тепер вода практично закипає, а навкруги розрослась амброзія та інші бур’яни. В приміщенні будинку культури голова провів перебудову без погодження, замурував двері в зал, де проводились дискотеки. Головний бухгалтер Наталія Олійник не витримала цих махінацій та звільнилась. Аналогічна ситуація із бухгалтером дитсадка. Нещодавно було перераховано із сільського бюджету 50 тисяч гривень за проектно-кошторисну документацію на сільський водогін, але роботи не проводяться. Як тільки ми щось скажемо на рахунок того, що ціни завищені за роботи, відповідь у нього одна: посаджу, зарию, знищу! А ще Олександр Комаров без договорів забирає у людей і обробляє паї. Також забрав і соціальну сферу. Всього голова обробляє незаконно 200 га землі. В тому році прибрав ще 10 га землі, яка нібито виділена учасникам АТО. Розорав сільське сміттєзвалище, а смітник викопав на державній землі.

1 червня у Будах запланували сесію сільської ради, аби вирішити нагальні питання громади. Ще за годину люди стали збиратись у центрі села.

– Як тільки наш голова прийшов на роботу, взявся за мій магазин, бо раніше саме ми постачали продукти у садочок. Але тепер цю місію на себе взяла дружина очільника села – власниця крамниці. Після того Олександр Комаров скоротив графік роботи магазину, — обурювалась місцевий підприємець Катерина Майданюк. — Коли я пішла до сільради дізнатись причину, влаштував скандал. Згодом викликав наряд поліції до мене. Дійшло до суду. Тяганина тривала півроку. Закінчилось тим, що голова забрав заяву.

А ось місцевий фельдшер та офіцер медичної служби Василь Залізняк має зовсім іншу думку щодо діяльності голови.

– Олександр Комаров постійно допомагав бійцям як волонтер, і вони йому за це щиро вдячні. Коли я повернувся зі Сходу – отримав без жодних проблем земельну ділянку. Так само із іншими бійцями. Окрім того, наш голова — чудовий господар, бо за три роки зробив стільки, що попередникам і не снилось. Я думаю, що проблема у групі односельчан, у яких забрали землю, котрою вони користувались і за неї не сплачували. Тож таким чином вони мстять голові.

Тим часом у приміщенні сільської ради почалась сесія, на яку із 14 депутатів прийшло 12. Але оскільки охочих побувати на ній було багато, усіх перемістили до будинку культури. Першим взяв слово депутат Віктор Довгань та запропонував внести до порядку денного питання щодо оголошення недовіри сільському голові. Втім, після цих слів у залі громада стала сперечатись. Одні підтримували таке рішення, інші ж протестували. В результаті Олександр Комаров заявив про закриття сесії і покинув залу. Та через 10 хвилин заспокоївся і повернувся до людей. Усі звинувачення на свою адресу він прокоментував так:

– До головування я працював у міліції. За вислугою років пішов на пенсію. Великих статків не маємо, хоча дружина має невеличкий сільгоспбізнес. Щодо землі, то на мою дружину оформлено 200 га і вона сплачує всю орендну плату. За рік на благоустрій села виділяє приблизно 60 тисяч гривень. Скажіть, хто з інших селян так робить?! Щодо магазину-кафе, то його ми теж купили ще до моєї посади. Усе працює без порушень: є касові апарати, люди оформлені. Дружина не тільки постачає в садочок якісні продукти харчування, а й купує іграшки, допомагає як благодійник. Я звик жити по закону і ні від кого не маю секретів, — каже Олександр Комаров. — Сміттєзвалища я не розорував, а вивіз півмільйона тонн сміття, захоронив його. Моя дружина-підприємець виділила півтори тонни дизпалива на ці трактори. Після того я взявся за ревізію землі, яка знаходиться на території Будянської сільської ради. Попросив це зробити землевпорядницю. Але пройшло два місяці і робота виконана не була. Підходить до мене на вулиці один із односельчан, який веде незаконну діяльність як орендар, та суне в руки купюри. Мовляв, обробляє землю без документів і це питання завжди врегульовував із минулою владою таким чином. Я це все припинив! Аналогічна ситуація була із ще одним орендарем, який теж використовував землю незаконно і не сплачував орендної плати. Через це ми не могли дати ділянки воїнам, які пережили пекло війни. Зараз все вирішилось. Щодо кладовища, то воно було нерозчищеним. Я зібрав людей, і разом ми провели роботу. Таким чином, забезпечили дровами переселенців територіальної громади, малозахищені верстви населення, довели до ладу саму територію цвинтаря. Роботи маємо достатньо, бачимо успіхи та перспективи. Якщо комусь болить, то ми вже готові перейти в приміщення, яке не будемо орендувати, а в своєму – балансовому. Танцювальний гурток нашого села «Радість» виграв гранд в одну тисячу євро на міжнародному конкурсі. У минулому році ми взялись за питання підведення централізованого водогону. Зібрали збори, сільська рада виділила 50 тисяч гривень на проект. Люди створили кооператив. З подвір’я вийшло десь по 5 тисяч, жодної копійки ми до рук не взяли. Впевнений, що всі ці конфлікти у громаді колотить групка людей, які не хочуть жити та працювати по закону.

У результаті чергову сесію було закрито та розпочато позачергову. На ній депутати підтримали рішення про приєднання до Тростянця, ухвалили кілька важливих бюджетних питань для роботи села. А ось достроково припинити повноваження Олександра Комарова не вдалось — голосів не вистачило… Всі ці пристрасті вгамовував заступник голови Тростянецької райради Іван Повидало.

– Зі свого боку ми намагались врегулювати цей конфлікт. Усі скарги перевірялись, порушень не було виявлено. Проблема в тому, що сільський голова емоційна людина. Втім, роботи ним зроблено дуже багато. В подальшому намагатимемось зробити все, аби в селі був спокій і всі працювали задля спільної справи.

Ми слідкуватимемо за розвитком ситуації.

Вікторія Снігур