“Колеги використовували проти мене”: Безугла заявила, що має синдром Аспергера

Вона стверджує, що деякі її колеги, які знали про її діагноз, використовували цю інформацію проти неї.

Заступниця голови комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, народна депутатка Мар’яна Безугла заявила, що має синдром Аспергера, через який вона “дещо інакше” відчуває емоції

Про це політикиня детально написала у коментарі під присвяченим їй на фейсбуці дописом керівниці комунікацій Інституту економічних досліджень та політичних консультацій, журналістки Олени Шкарпової.

“В будь-якому разі немає сенсу проклинати її та називати божевільною, бо це ні на неї не впливає, ні додає комусь іншому балів. Вона як особистість не вписується у суспільно-прийняті норми, а причини цьому настільки глибокі, що я можу лише дуже поверхнево про них судити та все одно точно помилюсь”, – охарактеризувала Безуглу Шкарпова, зазначивши при цьому наявність у депутатки “геть інакшого типу особистості та психіки”.

“Ніколи не відкривалася так щиро”

У відповідь народна обраниця навела розлогий опис свого внутрішнього стану й того, як вона адаптується до інших людей. Її текст розпочався словами “Дякую, що так уважно написали й вникли в суть. Аспергера, чи нейровідмінне мисленння».

Я відчуваю емоції, але дещо інакше. І здебільшого це результат свідомої соціалізації”, – розповіла Безугла.

При цьому, за її словами, колеги з фракції “Слуга Народу” знали про таку притаманну їй особливість, оскільки вона сама їм про це розповідала. Зокрема, першим, хто про це дізнався, був нардеп Федір Веніславський.

Безуглу неодноразово звинувачували у відсутності співчуття. Таке, наприклад, траплялося після її заяв з приводу пошкодження російською атакою квартири співака Тополі чи загибелі у ДТП колеги-нардепа Ярослава Рущишина.

Тополя оголошував збір коштів на лікування Безуглої у психіатра.

17 липня 2025 року депутатка оголосила про свій вихід зі складу парламентської фракції “Слуга Народу”.

Синдро́м А́спергера — одне з п’яти загальних (первазивних) порушень розвитку, які характеризуються серйозними труднощами в соціальній взаємодії, а також обмеженим, стереотипним, повторюваним репертуаром поглядів і занять. Синдром іноді називають формою високофункціонального аутизму (тобто аутизму, за якого здатність функціювати відносно збережена).

Деякі дослідники та особи із синдромом Аспергера вважають правильним розглядати синдром Аспергера як відмінність, а не інвалідність, яку треба лікувати