Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Сергієм Дончуком.
Сергій Дончук народився у Вінниці 1 жовтня 1985 року. Навчався у 27-ій школі, освіту здобув у Вищому художньому професійно-технічному училищі №5.
Працював на різних підприємствах міста.
Мав доньку від першого шлюбу та кохану жінку.
Чоловік мобілізувався до лав Збройних сил України у 2024. Воював на посаді інспектора прикордонної служби у 1 прикордонному загоні.
Загинув військовий 15 липня 2025 поблизу села Голубівки Куп’янського району Харківської області.
Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Андрієм Павловим.
Андрій Павлов народився 26 січня 1982 року в селі Строїнці тоді ще Тиврівського району. Після закінчення Тиврівського ліцею вивчився на хіміка-біолога у Херсонському державному університеті. Чоловік працював у відділі досліджень матеріалів, речовин і виробів Вінницького науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС.
Захищати Україну Андрій Павлов пішов у перший день повномасштабного вторгнення. Він воював у лавах 110 окремої механізованої бригади імені генерала-хорунжого Марка Безручка. Був молодшим сержантом, командиром стрілецького відділення взводу.
Боєць разом з побратимами стримував російські війська на Авдіївському напрямку фронту. Загинув захисник 24 травня 2022 року.
Вінницька громада попрощалася із полеглим захисником Олександром Овчаренком.
Олександр родом із Херсонщини, все життя працював мотористом на річкових суднах і мешкав у місті Берислав.
За два роки до війни виїхав на заробітки до Угорщини, але повернувся в Україну з початком повномасштабного вторгнення і мобілізувався. Брав участь у боях на Запорізькому, Донецькому та Сумському напрямках. Незважаючи на контузії й поранення, залишався у строю.
Служив кулеметником у 59-й окремій штурмовій бригаді імені Якова Гандзюка, а згодом — майстром відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів у 129-й окремій бригаді тероборони.
Після окупації та знищення їхнього дому в Бериславі Олександр мобілізувався з Вінниці. Його чекали вдома мати, брат, син із невісткою і маленький онук.
Загинув воїн 16 липня поблизу села Велика Рябиця на Сумщині під час виконання бойового завдання. Оборонцю було 55 років.
Чорна звістка прийшла в Іллінецьку громаду.
15 вересня 2024 року, в жорстоких боях на Донеччині, загинув солдат Романовський Андрій Петрович, 1987 року народження, житель с.Жорнище.
Довгі місяці захисник вважався безвісти зниклим. Та ДНК-експертиза підтвердила, що Андрій Петрович загинув, виконуючи бойове завдання.
Іллінеччина попрощалася з відданим патріотом рідної землі, славним воїном, мужнім захисником України Олександром Володимировичем Бондарем, який помер 21 липня 2025 року.
Олександр народився 4 лютого 1964 року в Іллінцях у великій родині.
Олександр Володимирович у перший день повномасштабної війни пішов добровольцем захищати Україну. Разом із побратимами давав гідну відсіч противнику, міцно тримаючи оборону та проганяючи ворога з рідної землі. Боронив свободу та незалежність рідної держави у складі 59-ї окремої мотопіхотної бригади ім. Якова Гандзюка. Пройшов найгарячіші ділянки фронту — Херсонщину, Донеччину, Миколаївщину.
У 2024 році, досягнувши 60-річного віку, Олександр Володимирович завершив службу, маючи звання старшого сержанта.
21 липня 2025 року серце Олександра Володимировича Бондаря зупинилося…
Гіркий біль війни торкнувся Липовецької громади…
Помер Миколайчук Василь Васильович, 31.07.1971 року народження, уродженець с. Очитків.
По досягненні призовного віку, відслужив строкову військову службу. Після демобілізації працював у правоохоронних органах м. Київ.
Василь Миколайчук – учасник війни з росією ще з часів АТО, звільнився по догляду за матір’ю, якій було понад 80 років.
З перших днів широкомасштабної війни був у лавах 59 ОМБр у м. Гайсин, згодом брав участь у бойових діях на Покровському напрямку. Саме там отримав важкі поранення і в 2024 році, після тривалої реабілітації, маючи проблеми із опорно- руховим апаратом, був виведений зі штату за станом здоров’я.
Проживав у с. Богданівка. Працював в охороні “Заготзерно”, що на ст. Липовець.
Після тривалого лікування і боротьби з хворобою Василь Васильович помер у шпиталі 21 липня 2025 року від серцевої недостатності.
«На щиті» повернувся до рідного краю житель села Огіївка, старший солдат Михайло Миколайович Петраченко, 1994 року народження.
Більше трьох років Михайло Миколайович вважався зниклим безвісти, і чуда для його молодої родини, на жаль, не сталося…
Захисник весь цей час був похований у м. Дніпро як невідомий герой, і після низки експертиз ДНК було встановлено факт загибелі Михайла Миколайовича. Він зустрів свій останній бій 26.04.2022 року на Донеччині, отримавши травми, несумісні з життям.
Під час захисту Батьківщини 19.07.2025р. у Донецькій області загинув відважний воїн Гусак Володимир Анатолійович.
Народився Володимир Анатолійович 28.06. 1978р. у с. Тростянець. Дитячі та шкільні роки пройшли в с. Тростянець. Закінчив школу в 1995 р. Після закінчення школи вчився у ПТУ №14. У 2001 році одружився. У шлюбі народилась донька Юлія. У 2006 році овдовів. Був одружений вдруге. В шлюбі народилась донька Марія. Також став гарним батьком для синів дружини В’ячеслава і Владислава.
Мобілізований 28 вересня 2023 року. Служив при званні старший солдат на посаді сапер у 120Обр ТРО. Він був справжнім другом, щирою людиною, сильним та відданим своїй присязі.
За Україну загинув жмеринчанин Володимир Сотник: 10 місяців вважався зниклим безвісти.
Жмеринська громада знову у жалобі – на рідну землю «на щиті» повернувся кулеметник сухопутних військ Володимир Тимофійович Сотник, якого після багатьох місяців болісного очікування визнано загиблим. Життя мужнього воїна трагічно обірвалося 27 серпня 2024 року поблизу населеного пункту Красногорівка Покровського району Донецької області.
До лав ЗСУ Володимир вступив у травні 2024 року. Після нетривалого навчання був призначений кулеметником у складі сухопутних військ. Вже через місяць зв’язок із ним обірвався…
Чорна звістка прийшла до Шаргородської громади. У боротьбі з ворогом смертю хоробрих поліг захисник України, житель села Руданське Штиркун Віктор Олегович, 26.02.1998 року народження.
Віктор Олегович народився у селі Руданське, тут провів роки дитинства та навчання.
Початок повномасштабного вторгнення ворога на рідну землю припав на період строкової служби Віктора у лавах Української армії. Чоловік, не вагаючись, пішов захищати свою Батьківщину, ставши у військовий стрій ЗСУ, воював у «гарячих» точках фронту, був розвідником-гранатометником.
У листопаді 2024 року родина отримала страшну звістку про те, що Віктор зник безвісти. І лише днями стало відомо, що Штиркун Віктор Олегович, мужньо виконуючи військовий обов’язок, загинув 20.11.2024 року поблизу населеного пункту Трудове на Донеччині.
У Віктора залишились батьки, дружина та маленький синочок.
Сумна звістка надійшла до Могилів-Подільської громади…
23 травня 2024 року, захищаючи державний суверенітет і територіальну цілісність України, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Терни Краматорського району Донецької області загинув молодший сержант ЗСУ Сивенюк Руслан Миколайович, 1985 року народження.
Досі Руслан Миколайович вважався зниклим безвісти…
28 липня у Козятинській громаді оголошено Днем жалоби за загиблим воїном
Бабюком Андрієм Михайловичем, 1972 р.н.
У місто Хмільник «на щиті» повернувся Грабаровський Володимир Олександрович, 28.01.1983 р.н.
Солдат, помер 20 липня 2025 року під час виконання обов’язків військової служби.
Військовослужбовця поховали на Митницькому кладовищі в м.Хмільник.
Страшна звістка прийшла у Соболівську громаду.
Захищаючи Україну, загинув житель села Брідок – Володимир Дмитрович Навитанюк.
Володимир Навитанюк народився 27 лютого 1998 року.
Воїн загинув 17 вересні 2024 року, захищаючи Україну, поблизу населеного пункту Піщане Харківської області. І лише 25 липня 2025 року він повернувся до дому «на щиті».
Тростянеччина в жалобі.
21 липня 2025 року, під час виконання військового обов’язку, загинув мужній, відданий захисник України, тростянчанин Маснюк Олег Олексійович.
Молодший сержант Олег Маснюк, розвідник 1-го зенітного артилерійського відділення зенітного ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки військової частини А7337, віддав своє життя, прийнявши останній, смертельний бій поблизу Новомихайлівки Краматорського району на Донеччині.
Навіки 53…
Сумна звістка про смерть військового сколихнула Мурованокуриловецьку громаду.
25 липня 2025 року перестало битися серце військовослужбовця ЗСУ – Ляховецького Ярослава Васильовича, 28.01.1992 року народження, солдата.
Ярослав Васильович був мобілізований до лав ЗСУ 24.01.2024 року. Служив на посаді розвідника-навідника військової частини А 7336. Був поранений під час виконання бойового завдання. Після поранення знаходився на лікуванні.
У небо йдуть найкращі.
25 липня 2025 відійшов у Вічність учасник бойових дій, ветеран війни Дроздик Денис Степанович, 3 грудня 1989 року народження.
Поховали Дениса Дроздика у с.Вапнярки.
У Ладижині провели в останню путь старшого солдата Миколу Бабака, який героїчно загинув під час виконання бойового завдання.
Микола Бабак народився 8 серпня 1976 року в місті Калинівка Вінницької області. Навчався у Ладижинській загальноосвітній школі №2. Потім отримав професію зварювальника у Немирівському професійному ліцеї.
Із 2014 року став на захист Батьківщини. Пройшов АТО, ООС, брав участь у важких боях на Луганщині та Донеччині. Служив у 59 бригаді, потім – у 79 десантно-штурмовій бригаді, воював у Маріуполі.
Після демобілізації працював на різних підприємствах, зокрема птахівником у виробничому підрозділі компанії МХП.
З початку повномасштабного вторгнення ворога в Україну Микола добровільно став до лав Збройних сил України, служив майстром ремонтної майстерні безпілотних авіаційних комплексів. Разом з побратимами воював у запеклих боях на Миколаївщині та в інших гарячих точках.
20 липня у населеному пункті Бешківка Корюківського району Чернігівської області героїчно загинув під час виконання бойового завдання.
На війні загинув командир стрілецького відділення, молодший сержант з Джуринської громади Богдан Василенко.
Трагічна новина про чергову загибель захисника України прийшла в село Калитинка. До Небесного війська доєднався командир 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 1 стрілецької роти військової частини А7337, молодший сержант Василенко Богдан Вікторович, 07.12.1998 року народження.
Богдан Василенко загинув 6 липня під час бойових дій поблизу околиці населеного пункту Катеринівка Краматорського району Донецької області.
На війні загинув молодий воїн із Козятинської громади, старший солдат Микола Лень.
Невимовний біль втрати знову огорнув нашу громаду… Рік всі жили надією, що він живий, але ДНК – експертиза підтвердила смерть Героя-земляка… 8 липня 2024 року загинув житель села Йосипівка – старший солдат Микола Лень.
Відданий військовій присязі на вірність українському народу, мужньо виконуючи військовий обов’язок, у бою за Україну, її свободу та незалежність воїн загинув у районі населеного пункту Федорівка Донецької області.
Ольгопільська громада зібралася, щоб віддати останню шану й провести в останню дорогу захисника України – Сергія Павленка.
Сергій Павленко народився 14 червня 1991 року у Полтавській області, Машівському районі, в селі Ряське. У 1995 році він разом із батьками переїхав до села Ольгопіль. До другого класу навчався в Ольгопільській школі, а потім – в Ободівській.
Свій трудовий шлях Сергій починав на току в селі Стратіївка, далі працював на різних роботах, у тому числі в охороні Одеського порту.
Сергій Павленко мобілізований до лав Збройних сил України 16 січня 2025 року. Служив водієм другого артилерійського взводу першої артилерійської батареї артилерійського дивізіону військової частини А 4862.
21 травня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новопавлівка Синельниківського району Дніпропетровської області загинув у результаті влучання дрона. Йому було лише 33 роки.
Ладижин попрощався з Героєм, який загинув внаслідок атаки ворожого дрона – Владиславом Гречею.
Владислав Греча народився 10 лютого 1969 року в місті Могилів-Подільський. У 1986 році закінчив місцеву школу, а в 1987 році – Вінницьке професійно-технічне училище.
Із 1991 року Владислав почав працювати на Ладижинській ТЕС на посаді машиніста-обхідника котельного устаткування. Енергетиці він присвятив 27 років свого життя.
У 2019 році Владислав змінив вид професійної діяльності: працював водієм великовантажного автомобіля за кордоном.
З початку повномасштабного вторгнення ворога в Україну Владислав приєднався до лав територіальної оборони. А з 2 березня 2023 року він почав служити в Збройних силах України – водієм механізованого батальйону.
На жаль, 15 липня у населеному пункті Михальчина Слобода Новгород-Сіверського району Чернігівської області внаслідок атаки ворожого дрону Владислав загинув.
Вічна пам’ять померлому учаснику АТО/ООС.
Погребищенська громада сумує з приводу передчасної смерті учасника Антитерористичної операції на Сході України в 2015—2016 роках, мешканця с. Адамівка Таранюка Валерія Петровича.
У Вінниці попрощалися із полеглим Захисником Дмитром Конєвим.
Стрілець-помічник гранатометника 128-ї окремої важкої механізованої бригади «Дике поле» Дмитро Конєв загинув 22 липня поблизу села Плавні на Запоріжжі внаслідок поранень. Йому було 33 роки.
Дмитро Конєв народився 13 лютого 1992 року у Вінниці. Був єдиним сином у родині, виріс без батька — його виховувала мати. Закінчив вінницьку школу №26, отримав професію кухаря-кондитера, а згодом здобув фах у галузі готельно-ресторанної справи. Працював у сфері обслуговування, самостійно вивчав програмування та англійську мову. Мріяв розвиватися у туристичному бізнесі.
Із початком повномасштабної війни Дмитро став до лав захисників України.
