Монографія Олександра Савостьянова «Дика рослинність Поділля», видана у Вінниці 1925 року, поповнила фонд міського музею. Книгу отримали стараннями мецената Генрика Ґрохольського.
Про це повідомляють у Музеї Вінниці.
У 1950-1960-х роках книга зберігалась у науковій бібліотеці Харківського фармацевтичного інституту. Має чудовий стан, хоч оригінальна палітурка не збереглась. Сторінки книги досі не розрізані, тобто нею так ніхто й не скористався. Книга стала четвертим виданням Кабінету виучування Поділля у фондовій збірці.
“Це надзвичайно цінне джерело з історії природознавчих досліджень краю, де ґрунтовно проаналізовано подільську флору, описано рідкісні рослини, а також обґрунтовано необхідність створення заповідних територій для охорони лісових, степових, болотних та скельних екосистем Поділля. Особливу увагу вчений приділяє реліктовим і ендемічним видам, зокрема тим, що зростають на Подільських Товтрах. Книга підписана автором для науково-дослідної кафедри фармації у Харкові 23 травня 1926 р”, – йдеться у повідомленні.

Довідка:
Олександр Савостьянов (1871-1947) був дворянином, випускником природничого факультету Київського університету (1895) і Ново-Олександрійського сільськогосподарського інституту (1898). Упродовж 1910-1917 рр. – предводитель дворянства в Гайсинському повіті, а у 1917-му голова місцевої земської управи. У міжвоєнні часи проживав у Вінниці і був викладачем інститутів: фармацевтичного, соціального виховання, медичного та вищої комуністичної сільськогосподарської школи. Під час німецької окупації міста очолював Вінницьку міську управу (1941-1943).
Залишивши Вінницю у грудні 1943 р., мешкав у Парижі. Помер у 1947 р. і похований на кладовищі Сент-Женев’єв-де-Буа.
У 1924 році у Вінниці за ініціативи Валентина Отамановського заснували Кабінет виучування Поділля при Вінницькій філії Всенародної бібліотеки Всеукраїнської Академії наук. Разом з однодумцями здійснювали дослідження Поділля, а також поширювали знання про його історію, культуру, природу та географію. Навколо нового органу згуртовалося близько 30 місцевих науковців та краєзнавців-аматорів.

