Олександр Волошин
У Вовковинецькій громаді на Деражнянщині попрощалися з Героєм із селища Вовковинці, старшим солдатом Олександром Волошиним.
Тривалий час Олександр вважався безвісти зниклим. Рідні, друзі та всі, хто знав його, зберігали надію, що він живий…
«На жаль, надії не справдилися. Надійшло сповіщення про загибель Героя, в якому вказано, що Олександр загинув 14 березня 2024 року в жорстоких боях на Донеччині. Довгі місяці рідні не мали жодних звісток. ДНК-експертиза не залишила надії – тіло Олександра було знайдено серед полеглих», – висловлюють співчуття у громаді.
Сергій Грибовський
На Летичівщину, в село Голенищеве, на вічний спочинок повернувся Герой Сергій Грибовський.
Тривалий час він вважався зниклим безвісти. Загинув за Україну під час виконання бойового завдання у Волноваському районі на Донеччині 27 вересня 2024 року.
«Війна забрала у рідних чоловіка, батька, дідуся, у бойових побратимів – вірного товариша. Це був добрий, працьовитий, привітний чоловік, оптиміст і життєлюб. Таким залишиться у пам’яті всіх, хто знав Сергія», – розповідають про Героя у громаді.
Руслан Козлов
У Старокостянтинівській громаді відбулася церемонія прощання із захисником України солдатом Русланом Козловим, 1996 року народження.
«Руслан, який вважався зниклий безвісти, загинув 23 серпня 2024 року під час ведення бойових дій поблизу населеного пункту Птиче Покровського району Донецької області», – повідомили в Старокостянтинівській міській раді.
Поховали полеглого воїна на міському кладовищі Старокостянтинова.
Геннадій Парінога
У Хмельницькому провели в останню земну дорогу загиблого захисника Геннадія Паріногу, який близько року вважався безвісти зниклим.
Народився Геннадій 31 травня 1970 року в Хмельницькому. У 2016 році переїхав до села Климківці Хмельницької громади. Там облаштував притулок для бездомних тварин, доглядати за якими допомагали волонтери.
Геннадій також тримав породистих кіз, працював на фермі, допомагав тваринам, хоча не був ветеринаром.
У 2024 році Геннадій доєднався до лав Збройних сил України. Служив на Покровському напрямку, був піхотинцем. Із серпня 2024 року захисник вважався зниклим безвісти. Воїн загинув 7 серпня 2024 року. Лише за допомогою ДНК-тесту вдалося ідентифікувати його тіло.
Вічний спочинок Геннадій Парінога знайшов на Алеї слави. Герою навіки залишиться 54…
Олег Семенюк
У Волочиській громаді попрощалися з Олегом Семенюком, який загинув 28 липня 2025 року від поранень, несумісних із життям, під час виконання бойового завдання у районі населеного пункту Вишневе на Дніпропетровщині.
Олег народився 8 березня 2000 року в селі Поляни. Закінчивши місцеву школу, вступив до Волочиського промислово-аграрного професійного ліцею, опановував спеціальність слюсаря.
Після завершення навчання у 2020 році Олег пішов на строкову службу, а у жовтні 2022-го вступив до лав Збройних сил України.
Попрощалися з Героєм у рідному селі Поляни. Воїну навіки залишиться 25…
Валерій Шопін
До Кам’янця-Подільського «на щиті» повернувся захисник Валерій Шопін, який віддав життя за Україну.
У серпні 2023 року Валерій був мобілізований до лав Збройних сил України як стрілець штурмового відділення військової частини А1619. Загинув Герой 26 липня 2025 року під час чергового штурму ворога на Донеччині.
Поховали Валерія Шопіна на Алеї слави, що на міському кладовищі.
Андрій Хом’як
Сумна звістка оповила скорботою і горем Старокостянтинівську громаду. Захищаючи Україну, під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новодарівка Запорізької області, 4 лютого 2024 року загинув штаб-сержант Андрій Хом’як, який тривалий час вважався зниклим безвісти.
Вічний спочинок Герой знайшов на кладовищі у місті Старокостянтинів.
Олександр Свідера
У Хмельницькому провели в останню земну дорогу захисника України Олександра Свідеру.
Воїн народився 25 лютого 1967 року. Чоловік родом із села Хропотова, що на Чемеровеччині.
«Людина була дуже роботяща, мав багато друзів. Був моряком. Як він мені розповідав, двічі обплив навколо світу. Їздив за кордон, займався будівництвом. У липні виповнилося п’ять років, відколи він служив за контрактом. Купив квартиру, зробив ремонт, придбав машину. Мав великі плани з дружиною на майбутнє», – розповів товариш захисника Микола.
У 2020 році Олександр підписав контракт і відтоді служив у 10-й окремій гірськоштурмовій бригаді «Едельвейс».
Серце захисника зупинилося 29 липня 2025 року. Воїну навіки залишиться 58 років.
Максим Прищепа
У Білогірській громаді прощалися з мешканцем села Соснівка Максимом Прищепою.
Воїн боронив країну з перших днів повномасштабного вторгнення, був водієм 2-го стрілецького відділення.
Максим неодноразово виконував небезпечні завдання, рятував життя іншим військовослужбовцям, вивозив поранених.
Загинув Герой 25 липня 2025 поблизу населеного пункту Кам’янка Харківської області.
У грудні цього року захиснику мало виповнитися 28 років…
Олександр Вінніченко
У Старокостянтинові провели в останню земну дорогу Олександра Вінніченка, який до останнього подиху залишався вірним військовій присязі та захисту країни.
Загинув Герой 4 грудня 2024 року під час ведення бойових дій поблизу населеного пункту Леонідово Суджанського району Курської області.
Вічний спочинок Олександр знайшов на міському кладовищі в Старокостянтинові.
Павло Борита
У Городоцькій громаді попрощалися із захисником Павлом Боритою.
Павло був розвідником екіпажу безпілотного літального апарату загону спеціальних операцій. Загинув Герой 28 липня 2025 року під час виконання бойового завдання на Сумському напрямку.
Поховали Павла Бориту на Алеї слави Городоцького кладовища. Йому було 31. У нього залишилися дружина Анна, донечка, батьки, брати.
Олександр Борищук
У Хмельницькому провели в останню земну дорогу Олександра Борищука, який загинув 5 липня 2025 року на Куп’янському напрямку.
У травні минулого року Олександр доєднався до лав Збройних сил України. Служив у складі 107-ї окремої бригади територіальної оборони.
Із 5 липня цього року Олександр Борищук вважався зниклим безвісти. Однак згодом стало відомо, що Герой загинув, коли ворог штурмував позиції наших захисників.
Вічний спочинок воїн знайшов на Алеї слави. Йому навіки залишиться 43…
Віталій Вітка
У Війтовецькій громаді провели в останню земну дорогу захисника Віталія Вітку. Серце воїна зупинилося 25 липня 2025 року, після повернення з короткочасної відпустки в частину. Йому навіки залишиться 58…
Віталій народився 2 травня 1967 року в селі Петриківці. Закінчив місцеву восьмирічну школу та продовжив навчання у Дзеленецькому професійному училищі за спеціальністю водій-тракторист. Згодом пройшов строкову службу в армії, після повернення працював на заводі трансформаторних підстанцій у Війтівцях. А потім – за кордоном.
Після початку повномасштабного вторгнення, 27 лютого 2022 року, чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України.
Поховали Віталія Вітку на кладовищі в селі Бронівка.
Владислав Гуменний
У Старокостянтинівській громаді попрощалися з старшим лейтенантом Владиславом Гуменним.
Владислав загинув 24 липня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Новоекономічне Покровського району Донецької області. Воїну навіки залишиться 21…
Вічний спочинок Герой знайшов на кладовищі в селі Григорівка.
Олександр Каберський
У Полонській громаді попрощалися з воїном Олександром Каберським, який загинув 18 червня 2025 року поблизу населеного пункту Башкирівка Харківської області. Йому навіки залишиться 39…
Олександр на війні виконував обов’язки водія кулеметного взводу роти вогневої підтримки штурмового батальйону.
Вічний спочинок Герой знайшов на Алеї Героїв.
Галина Бучинська
У Хмельницькому провели в останню земну дорогу військову Галину Бучинську.
Галина близько 20 років служила у Збройних силах України. Останнім часом була зв’язківцем у Києві.
Життя військової обірвала хвороба. Її серце перестало битися 27 липня.
Галині Бучинській назавжди залишиться 44 роки…
Вічний спочинок вона знайшла на Алеї Героїв.
Дмитро Балюк
У Кам’янці-Подільському провели в останню земну дорогу молодшого лейтенанта Дмитра Балюка. Воїн загинув 20 липня у районі села Бешківка, що на Чернігівщині, виконуючи бойове завдання у складі батальйону безпілотних систем.
Дмитро Балюк родом із Кам’янця-Подільського, випускник Подільського аграрно-технічного університету. За фахом був інженером-механіком. У мирному житті будував, ремонтував і виховував сина. До лав Збройних сил України вступив у серпні 2023 року. Був начальником групи логістики, забезпечував побратимів на передовій усім необхідним.
«Поруч із ним завжди була родина: дружина Галина, син Павло. Тепер вони тримають свій біль і свою гордість у серці», – зазначили у Кам’янець-Подільській міській раді.
Дмитрові Балюку назавжди залишилось 42…
Василь Лебідь
У Старокостянтинівській громаді прощалися із воїном Василем Лебедем. Він загинув 20 липня під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Олексіївка, що в Сумській області.
Василь Лебідь народився 21 грудня 1992 року. На захист країни став у травні 2025 року. Пішов добровольцем.
Власної сім’ї він створити не встиг. Залишився тільки батько.
Вічний спочинок Герой знайшов на міському кладовищі у Старокостянтинові. Йому назавжди залишиться 32…
Богдан Добжанський
Дунаєвецька громада зустріла живим коридором захисника Богдана Добжанського. Його життя обірвалося 21 липня поблизу населеного пункту Безсалівка, що в Сумській області.
Богдан Добжанський народився 15 липня 1992 року в Дунаївцях. Здобув професійну освіту у ВПУ №36. Проте серце покликало його до духовного життя. Із 2010 по 2014 рік навчався у Волинській православній богословській академії, пройшов повний курс духовної семінарії, а згодом і духовної академії, яку закінчив у 2016 році.
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Богдан вирушив добровольцем захищати країну. Виконував бойові завдання на Херсонському напрямку. У 2023 році, через погіршення здоров’я батька, звільнився від служби. Утім, у травні 2025 року його мобілізували удруге. Служив гранатометником, перебував на найважчих ділянках фронту.
Богдану Добжанському навіки залишилось 33…
Андрій Архаров
У селищі Ярмолинці прощались із захисником Андрієм Архаровим. Його життєвий шлях обірвався 20 липня під час перебування на лікуванні.
Андрій Геннадійович народився 15 вересня 1973 року. У війську мав звання штаб-сержанта.
«За роки служби він неодноразово демонстрував відданість своїй справі, був взірцем стійкості, рішучості та незламного духу», – зазначили у громаді.
Герою назавжди залишилось 51…
Іван Сторожук
Шепетівська громада провела в останню земну дорогу воїна Івана Сторожука. Він загинув 23 липня на Сумському напрямку.
Іван Сторожук народився 21 травня 1980 року у місті Шепетівка. Після закінчення школи вступив до Полонського училища та здобув освіту електромеханіка. Займався вантажними перевезеннями по Україні. Разом з дружиною виховував двох дітей.
На захист Батьківщини чоловік став у лютому 2025 року. Був на посаді водія-електрика.
Герою назавжди залишилося 45.
Богдан Козак
Хмельничани провели в останню земну дорогу Героя Богдана Козака. Боєць служив у розвідувальному батальйоні 115 окремої механізованої бригади. На захист країни чоловік став у 2023 році.
Загинув на Куп’янському напрямку ще півтора року тому.
Вічний спочинок Герой знайшов на Алеї слави. У Богдана Козака залишилися батьки, дружина та двоє дітей. Богдану Козаку було 42 роки.
Віктор Хоманчук
«На щиті» повернувся у Хмельницький Герой Віктор Хоманчук. Він зник безвісти у листопаді 2024 року, коли виконував бойове завдання на Покровському напрямку. Нещодавно підтвердилася його загибель.
Віктор Хоманчук народився і закінчив школу в селі Ярославка. Навчався у Голоскові на тракториста. Більшу частину життя присвятив столярним виробам.
У 2014 році чоловік пішов добровольцем на фронт, був водієм у бригаді військових медиків. У травні 22-го доєднався до тероборони. Був піхотинцем у складі 124-ї окремої бригади.
Віктору Хоманчуку назавжди залишилось 49. У нього залишилися брат, донька та онук. Поховали Героя на Алеї слави.
Дмитро Волотюк
Меджибізька громада втратила Героя родом з села Ставниця. Дмитро Волотюк приєднався навіки до Небесного війська.
Дмитро народився 4 листопада 2000 року в селі Головчинці, навчався у Ставницькій школі. Після її закінчення – у Голосківському професійному аграрному ліцеї. У вересні 2022 року вступив до лав ЗСУ, воював на Донеччині. 27 вересня 2024 року отримав важке поранення. Після тривалого лікування та реабілітації знову проходив службу на Черкащині. Проте 25 липня 2025 року життя Дмитра обірвалося. Йому було лиш 24…
Сергій Павлуцький
На Кам’янеччині Жванецька громада попрощалася із Героєм Сергієм Павлуцьким.
Його життя обірвалося 21 липня 2025 року біля села Яблунівка на Сумщині внаслідок ворожої атаки дрона.
Сергій народився 24 березня 1986 року в селі Жванець. Здобув фах електромонтера, працював у будівництві. У травні 2025 року став до лав Збройних сил України, служив у кулеметному взводі стрілецького батальйону в/ч А1815.
Григорій Звада
У Старокостянтинівської громаді попрощалися із захисником України солдатом Григорієм Звадою, 1978 року народження.
Григорій загинув 15 липня 2025 року поблизу населеного пункту Мілове Куп’янського району Харківської області.
Поховали Героя на міському кладовищі Старокостянтинова.
Микола Левчук
У Старокостянтинівській громаді відбулася церемонія прощання із захисником України солдатом Миколою Левчуком, 1975 року народження.
Микола загинув 24 липня 2025 року під час ведення бойових дій поблизу населеного пункту Олександроград Волноваського району Донецької області. Полеглого воїна поховали на міському кладовищі Старокостянтинова.
