Під час реконструкції дитячого майданчика на площі Польський ринок у Кам’янці-Подільському археологи зробили низку сенсаційних знахідок. Під час археологічного нагляду, що супроводжував будівельні роботи, виявили залишки наземної споруди трипільської культури, численні кістки овець та корів, а також уламки керамічного посуду й тютюнових люльок.
Керівник Кам’янець-Подільської архітектурно-археологічної експедиції державного підприємства «Науково-дослідний центр «Охоронна археологічна служба» Інституту археології НАН України Павло Нечитайло розповів, що знахідки проливають світло на маловідомі сторінки історії міста. Усього під час робіт обстежили 47 ям, закладених під опори нового атракціону. Деякі з них сягали материкового шару. Археологічний нагляд виявив не лише культурні нашарування трипільського періоду (3800–3600 років до нової ери), а й значну яму османської доби (1672–1699 роки), ймовірно, призначену для утилізації харчових відходів.
Варто зазначити, що саме на цій території раніше під час досліджень вже знаходили залишки будинку та відкрили найдавнішу в Україні металообробну майстерню, а також першу археологічно досліджену в країні кав’ярню XVII століття.
Знахідки з площі Польський ринок дозволяють глибше зрозуміти топографію Старого міста, побут яничар та навіть раціон османського гарнізону, який міг налічувати до 5-7 тисяч осіб. Знайдені кісткові рештки направлять на дослідження до археозоолога Михайла Кублія.
За даними османського кадастру Defter-i-Mufassal-i Eyalet-i Kamanice 1681 року, у Кам’янці тоді діяло десять кав’ярень і два м’ясні магазини, де продавали, зокрема, «баранячі лапи». Археологи припускають, що одна з таких крамниць могла розташовуватись саме на площі Польський ринок, а знайдена яма слугувала для утилізації харчових відходів.
Виявлені кісткові рештки передадуть археозоологу Михайлу Кублію. Це дозволить детальніше дослідити, яку саме худобу використовували для харчування в османському гарнізоні.
За словами Павла Нечитайла, ці дослідження значно доповнюють уявлення про планування Старого міста, побутові реалії кам’янецьких яничар і навіть про торгівлю в ті часи. Він підкреслив важливість археологічного контролю навіть під час незначних будівельних робіт на історичних територіях. Адже саме завдяки такому нагляду вдається відкрити нові сторінки української історії.
